ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Кришталева куля
Кришталева куля

Жила – була чаклунка; у неї було три сини, і вони по – братськи любили один одного. Але стара їм не довіряла: вона думала, що вони хочуть відібрати в неї її чаклунську силу. І вона звернула старшого в орла, і довелося йому гніздитися на вершині скелі; і його можна було іноді бачити, як ширяв він великими колами по піднебессі, то опускаючись, то піднімаючись вгору. Другого сина звернула вона в кита, і він жив у глибокому морі; і було видно, як іноді викидав він вгору величезну водяний фонтан. І тільки на дві години на день повертався до них їх людський образ.
Третій син, побоюючись, що вона зверне і його в якогось дикого звіра – в ведмедя або в вовка, пішов потайки з дому. Він чув, що в замку золотого Сонця сидить зачарована королівна і чекає свого спасителя, але всякий раз той повинен був ризикувати своїм життям. Уже двадцять три юнаки загинули стршною смертю, і тільки один міг би ще спробувати, а після нього ніхто вже не смів би з'явитися її звільнити. Серце було в нього безстрашне, і ось він зважився розшукати замок золотого Сонця. Він довго блукав, ніяк не міг його знайти, і потрапив, нарешті, в дрімучий ліс, звідти йому було важко вибратися. Раптом вдалині він помітив двох велетнів, які подавали йому знаки рукою. Він підійшов до них, і вони сказали йому:
— Ось ми сперечаємося тут через шапку, кому з нас вона повинна належати. Сили у нас у обох рівні, і тому ми не можемо один одного здолати. Маленькі люди розумніші нас, ось ми і хочемо, щоб ти вирішив нашу суперечку.
— Як ви можете сперечатися через якусь стару шапку? – Сказав їм юнак.
— Ти ж не знаєш, які у неї властивості, – ця шапка чарівна: варто її тільки надіти і захотіти куди – небудь перенестися, і вмить ти опинишся там.
— Віддайте мені цю шапку, – сказав юнак, – я відійду трохи, а потім покличу вас, а ви біжіть наввипередки, і хто першим до мене прибіжить, тому і шапка дістанеться.
Одягнув він шапку і пішов, і все думав про королівну, а про велетнів і забув; йшов він все далі й далі. Ось зітхнув він тяжко і каже:
— Ах, попасти б мені в замок золотого Сонця!
І тільки сказав він ці слова, бачить – стоїть він уже на високій горі перед воротами замку.
Увійшов він у замок, пройшов по всіх кімнатах і знайшов, нарешті, в найдальшій з них королівну. Але як він злякався, побачивши її: обличчя було у неї попелясто – сірого кольору, все в зморшках, очі каламутні, а волосся руде.
— Так це ви та сама королівна, чию красу вихваляє весь світ? – Вигукнув він.
— Ах, – відповіла вона, – але я насправді не така; очі можуть бачити мене тільки в цьому потворному обличчі, але якщо ти хочеш знати, як я виглядаю і справді, то подивися в дзеркало – і побачиш, яка я є. – Вона дала йому в руки дзеркало, і він побачив в ньому відображення краси невимовної, і котилися у неї від печалі сльози по щоках. І каже він їй:
— Скажи, як же тебе звільнити? Я не боюся ніякої небезпеки.
Відповіла вона:
— Хто дістане кришталева куля і покаже його чарівникові, той і знищить його силу, і я поверну собі колишнє своє обличчя. Ах, – додала вона, – але не один вже поплатився за це життям, і мені, юначе, тебе шкода, якщо ти потрапиш у велику біду.
— Мене не може ніщо втримати, – сказав він, – але ти мені скажи, що я повинен зробити.
— Слухай сюди, – сказала королівна. – Як встанеш із гори, де стоїть замок, то побачиш біля струмка дикого зубра, з ним ти повинен будеш битися. Якщо тобі вдасться його вбити, то вилетить з нього вогненна птиця, а в птиці тієї є палаюче яйце, а в тому яйці замість жовтка і захована кришталева куля. Але птах яйця не знесе, поки її не змусити, а якщо воно впаде на землю, то все навколо спалахне і згорить і саме яйце розплавиться, а разом з ним і кришталева куля, і всі твої старання будуть тоді марні.
Спустився юнак вниз до струмка, чує – засопів злосно зубр, напав хлопець на нього. Після довгої боротьби всадив юнак йому в бік свій меч, і впав зубр додолу. Піднялася з нього вмить вогняна птиця і хотіла було полетіти, але орел, брат юнака, який ширяв у хмарах, кинувся на неї, погнав її до моря і пронизав своїм дзьобом, – в цей час впустила пташка яйце. Але воно впало не в море, а в рибальську хатинку, що стояла на березі, і почала хатинка диміти, здалося полум'я, і вона мало не згоріла. Але піднялися на морі високі хвилі заввишки в цілий будинок; вони ринули на хатинку і загасили вогонь. А інший брат, той, який був китом, підплив і став викидати вгору водяний фонтан.
Коли загасили пожежу, юнак став шукати яйце і, на щастя, його знайшов: воно ще не встигло розплавитися, – шкаралупа в холодній воді лопнула, і юнак міг вийняти кришталеву кулю цілою і неушкодженою.
Тоді юнак пішов до чарівника і показав йому кулю; і сказав чарівник:
— Тепер моя сила пропала, відтепер ти будеш королем в замку золотого Сонця. Тепер ти можеш повернути своїм братам людський образ.
Поспішив тоді юнак до королівни, увійшов до неї в кімнату, а вона стоїть перед ним і блищить своєю красою, – і обмінялися вони на радощах обручками.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: