ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Лінива пряля
Лінива пряля

Жив – був в одному селі чоловік зі своєю дружиною, і була дружина така лінива, що робити нічого ніколи не хотіла.
Дасть їй чоловік щось напрясти, бувало, а вона пряжу не скінчить. А якщо і напряде, то чи не намотає, а залишить всю пряжу на гребені. Вилає її чоловік за це, а вона спуску йому не дасть і почне говорити:
— Ой, та як же мені намотувати пряжу, якщо немає у мене мотовила! Іди спочатку в ліс та зроби мені мотовило.
— Якщо справа тільки за цим стала, – каже чоловік, – я піду в ліс і принесу дерево для мотовила.
Злякалася дружина, що якщо буде у чоловіка дерево, щоб зробити з нього мотовило, доведеться їй пряжу розмотувати і починати пряжу заново. Подумала вона, подумала, дещо надумала і побігла потайки в ліс слідом за чоловіком.
Ось виліз чоловік на дерево, щоб вибрати і зрубати відповідний шматок, а вона сховалася внизу в кущах, де він помітити її не міг, і як крикне звідти:
— Хто дерево для мотовила рубає – помре, а хто мотає – той себе погубить.
Почув це чоловік, опустив сокиру і став роздумувати, що б це могло означати.
— Е, та що там, – мовив він, – що може статися? Це мені тільки почулося, нема чого на себе страх напускати.
Взявся він знову за сокиру, хотів було почати рубати, а знизу знову як закричить:
— Хто дерево для мотовила рубає – помре, а хто мотає – той себе погубить.
Він кинув рубати, стало йому моторошно і страшно. Почав він роздумувати, що б це могло означати. Минуло небагато часу, він знову заспокоївся і взявся втретє за сокиру, хотів було рубати. Але і в третій раз знову хтось голосно закричав:
— Хто дерево для мотовила рубає – помре, а хто мотає – той себе погубить.
Цього було достатньо, щоб він втратив всяку охоту рубати; і він поспішив спуститися з дерева і відправитися додому. А дружина кинулася прожогом крутими дорогами, щоб повернутися додому раніше чоловіка. Ось входить чоловік в кімнату, а вона прикинулася, ніби нічого не було, і питає:
— Ну що, приніс підходяще дерево для мотовила?
— Ні, – каже він, – бачу, що справа з мотанням не вийде, – і він розповів їй про те, що трапилося в лісі, і з тієї пори залишив дружину з цією справою в спокої.
Але незабаром почав чоловік сердитися знову на те, що в будинку у них непорядок.
— Жінко, – говорить він, – сором тобі, що готова пряжа лежить на гребені.
— Знаєш що, – сказала дружина, – так як нам не дістати мотовила, то стань ти ось тут, а я нагнуся і буду гребінь тобі підкидати, а ти будеш його кидати мені вниз, от і вийде у нас принаймні мотузка.
— Так, мабуть, – сказав чоловік.
Так вони і зробили; і коли з роботою закінчили, каже їй чоловік:
— Ну, от ми пряжу і змотали, а тепер треба буде її проварити.
Злякалася дружина і каже:
— Проваримо її завтра вранці, – а сама знову дещо надумала.
Піднялася вона рано – рано, розтопила піч і поставила казан, але замість пряжі поклала в нього оберемок клоччя і почала його варити. Потім підійшла вона до чоловіка, той лежав ще в ліжку, і каже йому:
— Мені треба відлучитися по справам, а ти вставай та за пряжею поглядай; вона лежить в котлі і виварюється. За нею треба уважно доглядати, а то коли заспіває півень, а ти не додивившись, звернеться пряжа в клоччя.
Почав чоловік підніматися, вирішив часу не гаяти, швидко схопився і попрямував на кухню. Підійшов він до котла, глянув у нього і побачив у ньому один лише суцільний клубок клоччя. Промовчав бідний чоловік, нічого не сказав і подумав, що він прогавив, видно, й сам винен в цьому, і з тієї пори ніколи вже більше не заговорював він ні про прядиво, ні про пряжі. Ну, скажи мені тепер сам, чи не лінива була у нього господиня?



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: