ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Зайчикова наречена
Зайчикова наречена

Не дуже давно жила в одному саду з капустяним городом мати з донькою; унадився в цей сад бігати зайчик і в зимовий час мало не всю капусту в ньому поїв.
І сказала мати доньці:
— Піди в город та прожени зайчика.
Донька і сказала зайчику:
— Тпрусь, зась, зайчик! Ти так всю нашу капусту з'їси!
А зайчик відповідав їй:
— Іди сюди, дівчинко, сідай на мій заячий хвостик і поїдемо разом в мій заячий будиночок.
Дівчина не схотіла.
На другий ранок знову приходить зайчик в город і їсть капусту; от і каже мати доньці:
— Піди в город та прожени зайчика.
Донька і сказала зайчику:
— Тпрусь, зась, зайчик! Ти так всю нашу капусту з'їси!
А зайчик їй:
— Піди сюди, дівчинко, сідай на мій заячий хвостик і поїдемо разом в мій заячий будиночок.
Знову вона відмовилась.
На третій день знову приходить зайчик в город є капусту. Каже мати доньці:
— Іди в город і прожени зайчика.
Донька сказала зайчику:
— Тпрусь, зась, зайчик! Ти так всю нашу капусту з'їси.
А зайчик їй:
— Іди сюди, дівчинко, сідай на мій заячий хвостик, поїдемо разом в мій заячий будиночок.
Тут дівчина взяла та й сіла на заячий хвостик, і зайчик забрав її далеко – далеко, в свій заячий будиночок, і сказав:
— Давай, звари капусту і сочевицю, я піду кликати гостей на наше весілля. Ось і скликав усіх гостей.
А либонь хочеш знати, що це були за гості? Можу тобі сказати, як сам від інших чув: то були всі зайці, а пастором у них була ворона, а паламарем лисиця, і весілля повинні вони були грати під відкритим небом, під склепінням веселки.
Дівчині раптом і засумувалось, що зайчик її одну – однісіньку в будиночку залишив. Ось він приходить і каже:
— Відчини, відчини, гості з'їхалися на весілля веселі.
Наречена не відповідає і сльози ллє.
Пішов зайчик і назад прийшов, і каже:
— Відчини, відчини, гості голодні.
Наречена знову ні слова і все плаче.
Зайчик пішов і назад прийшов, і каже:
— Відчини, відчини, гості чекають.
Наречена знову ні слова, і зайчик знову пішов.
Наречена ж зробила опудало з соломи, нарядила його у свій одяг, дала опудала ложку в руки, посадила його до котла з сочевицею, а сама і пішла до своєї матері.
Зайчик прийшов ще раз і сказав:
— Відчини, відчини скоріше, – і нарешті сам у двері вдерся, та як дасть опудала по голові, так що з нього і чепчик звалився.
Тут тільки побачив зайчик, що це не його наречена, і пішов геть, і зажурився…



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: