ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Торбинко, потрусись!
Торбинко, потрусись!

Був собі один бідний чоловік і мав трошки жита. Став його віяти, аж прийшов вітер і все забрав. Жінка йому каже:
– Іди шукай вітра! 
І він знайшов його в одному ярку. Той і питає: 
– Що б ти хотів? 
Чоловік і просить, що він бідний, то аби йому повернути жито. Вітер йому й відповідає: 
– Ось тобі торбинка, як тільки скажеш: «Торбинко, потрусись!», вона й дасть, що захочеш. 
Чоловік подякував та й пішов додому. От приходить, сідає за стіл, погукав своїх восьмеро дітей і каже: 
– Торбинко, потрусись! 
Торбинка потрусилась – зараз усяка їжа була на столі. Усі їли з великою радістю. 
Коли добре наїлися, жінці спало на думку покликати в гості священика. Священик прийшов, наївся, напився, а тоді й каже: 
– Знаєш що, Мартінку? Позич мені оцю торбинку хоча б днів на три. Я тобі її принесу, хочу тільки показати своїй господині, що наварю без вогню і без полум’я. 
Чоловік і позичив йому. 
Коли священик уже мав торбинку, нагукав гостей із усіх країн, щоб зійшлися до нього в неділю. 
А тим часом і три дні минули. Мартін тяжко чекав своєї торбинки. От на третій день і пішов по неї. А піп йому й каже: 
– Нащо вона тобі? Мені вона дужче потрібна. У мене гості. На тобі півхлібини та й іди додому. Торбинка вже моя. 
А дома жінка, діти плачуть і кажуть: 
– Ти винен, нащо віддав? 
Жінка каже: 
– Іди до вітра, проси другу! 
Чоловік послухав свою голубоньку. Приходить до вітра та й просить другу торбинку. Вітер і каже: 
– Я ж тобі казав: не хвалися нікому. А ти ще й багача гукнув у гості. Прав тепер з нього, хай за неї тобі оддасть. 
Чоловік так уже просить: 
– Змилуйся, вітрику, наді мною і над моїми дітьми, дай мені ще одненьку. 
Вітер змилувався над ним, дав торбинку. Чоловік з радістю приходить додому. Погукав жінку, дітей, щоб посідали за стіл. Поклав на стіл торбинку та й каже: 
– Торбинко, потрусись! 
Торбинка потрусилась – зараз вибігло з неї дев’ять ціпків та й стали бити усіх підряд. Зчинився там великий ґвалт. Діти кричали, а жінка ще більше. Повибігали вони надвір, ціпки й сховались назад. 
Чоловік узяв торбинку під полу та й пішов до попа. Саме застав його в хаті. 
От і править з попа торбинку або пирога з повидлом. Ну піп пішов по пироги. Торбинка висіла на кілочку. 
Поки піп там ходив до печі по пироги, Мартін витягнув торбинку з-під поли. Ту з кілочка взяв, сховав, а з тими ціпками повісив на кілочок та й чекає попа. 
Піп заходить, глянув на кілочок, бачить – торбинка висить. Нічого поганого й не подумав. Дав йому пирога та й каже: 
– Ти, дурню, більше сюди мені не ходи! Іди працюй, торбинка моя! Я вже тобі за неї заплатив! 
Мартін знав, що мав. З радістю залишив він попа, бо мав торбинку за пазухою. Попрощався та й пішов додому. Приходить додому, наївся, напився й чекає, що ж робитиме піп із тією торбинкою. 
От поприходили гості до попа, а він і не дав нічого варити. Каже господині: 
– Я сам усе приготував. Не турбуйся ні про що. 
Коли була дванадцята година, гості посідали за стіл. Піп поклав торбинку прямо на столі. 
– Торбинко, потрусись! 
Торбинка потрусилась – зараз вибігло з неї дев’ять ціпків і ну молотити гостей-попів. Б’ють їх усіх. А ті кричать на кучерів: 
– Запрягай, запрягай, бо нас повбивають! 
Були їм тісні двері, мусили через комин вискакувати та кричать: 
– Ніколи вже в гості не прийдемо, бо нам тут усім голови потовкли! Піп відніс торбинку назад і ніколи більше не згадував про другу торбинку.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: