ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Казка про сусідську дівчинку
Казка про сусідську дівчинку

Було таке чи й не було, а в людей печалі було чимало. Мала одна вдова дорослу дочку – звали її Деріє.
Дівчина наймитувала то в одних сусідів, то в інших – так і жили з матір’ю.
Якось дівчину попрохали витрусити килими в одних людей та й дали їй за це двадцять пара. Іде дівчина з грошима додому, аж трапилася їй циганка.
– Ворожу, дівчино, й долю розкажу,– каже циганка.
А дівчина питає:
– А за скільки ти поворожиш?
– Таж за двадцять пара.
Віддала їй дівчина двадцять пара, а циганка й наворожила:
– Дівчино, доля твоя ясна: ти скоро вийдеш заміж за бейового сина.
Сподобалось дівчині, що циганка їй таке наворожила, біжить вона до матері та й хвалиться. А мати й відповідає:
– Ой, дочко, як тобі на роду написано, так і буде!
Цю розмову підслухав їхній сусід, бей-оглу, та й думає собі: «Овва! Спить на рядні, а бачить візира вві сні!»
– Іди ж, дочко, на базар та купи сомун або піте , бо я від голоду аж заточуюсь,– загадує мати. А Деріє й одказує:
– Коли я, мамо, гроші віддала ворожці.
– Отже, не буде піте й сомуна: хай кишки пограють, а тоді сумують,– зажурилася мати, й вони полягали спати голодні.
А бей-оглу підслухав і цю розмову, а вранці, щоб подратуватися, кричить дівчині через тин:
– Деріє, Деріє! Сомун був та загув, і піте було та загуло, зате вийдеш за бей-оглу!
А дівчина відгукується:
– Таке мені судилося – й сама не збагну: буде в мене чоловік – бей-оглу.
Бей-оглу розгнівався та й замовк. А наступного дня знову:
– Деріє, Деріє! Сомун був та загув, і піте було та загуло – зате вийдеш за бей-оглу!
– Таке мені судилося – й сама не збагну: буде в мене чоловік – бей-оглу,– відгукується дівчина.
Розгнівався бей-оглу. Ото й просить матір:
– Оженіть мене, паніматко!
– То й добре,– одказує мати й несе подарунок дочці паші , щоб заручити молодят.
А бей-оглу через тин гукає:
– Деріє, Деріє! Сомун був та загув, і піте було та загуло – зате вийдеш за бей-оглу!
– Таке мені судилося – й сама не збагну: буде в мене чоловік – бей-оглу,– відповідає дівчина.
Тоді втішений бей-оглу повідомляє:
– Бей-оглу заручився з донькою паші – отак собі на язиці й запиши!
І так він гукав їй щодня, тільки дівчина відповідала: «Таке мені судилося – й сама не збагну: буде в мене чоловік – бей-оглу».
Нарешті бей-оглу розгнівався так, що довелося матері його заспокоювати:
– Не зачіпай, сину, бідняків, нащо вони тобі? Хто знає, що станеться, перш ніж зійде сонце. А ще кажуть: великі шматки кусай, та мало слів промовляй...
Не слухає син.
– А я цій дівці щодня дошкулятиму. Ти ж ба – голота, а заміж за бей-оглу хоче. Та котрий бей візьме таку убогу дівчину для свого сина?
Аж це починають свати готуватися до весілля бей-оглу з донькою паші, шиють нареченій весільні шати.
А бей-оглу знай кричить про це удовиній дочці, а та одно відповідає:
– Таке мені судилося – й сама не збагну: буде в мене чоловік – бей-оглу!
Настав день весілля, молоду в густому серпанку приводять у дім бей-оглу.
Той її зустрічає, садовить на покуті, а сам, як годиться, виходить прогулятися. Тоді молода скидає серпанок та весільні шати й говорить свекрусі:
– Я піду додому!
– Ой, що ти, дочко, хіба ж можна? Ти ж тільки-но увійшла в нашу хату, ще й словом із моїм сином не перемовилася!– умовляє її свекруха, але невістка й слухати не хоче:
– Мені твій син не до вподоби, я давно вже кохаю батькового писаря. А за твого сина я пішла, бо не хотіла перечити батькові. А ще я гадала, що твій син рівня моєму коханому, а тепер, як побачила, то й геть не хочу його,– промовила пашівна та й почимчикувала додому.
Мати молодого не знає, що й діяти: стільки грошей пропало, а молода втекла. Раптом вона згадала про сусідську дівчину: «Ця хоч і вбога, так зате гарна – візьму її». Ото йде до дівчини та й каже:
– Деріє, чи ти знаєш, що наша молода втекла? Давай ми замість неї тебе зробимо молодою!
Зраділа дівчина, йде в дім бей-оглу, вбирається у весільні шати, накидають на неї серпанок та й садовлять на покуті.
А увечері приходить молодий, веде дівчину за руку до своєї кімнати.
А рано-вранці знову біжить до тину й кричить:
– Деріє, Деріє, де ти?
Та цього разу ніхто не відгукнувся.
Тоді біжить бей-оглу до матері та й хвалиться:
– Оце вже я, мамо, таки дошкулив удовиній дочці. Зачепив словом і сьогодні, та вона промовчала!
А мати й одказує:
– Мовчи, сину, бо вдовина дочка досягла того, чого бажала. Твоя дружина – Деріє, а пашівна ще вчора втекла – ти їй не сподобався, і я мусила взяти сусідку.
– Ну, коли Деріє судилося таке, що я мав стати її чоловіком, то мені судилася вона. От і добре!
Справили вони весілля і живуть любо й мило.
* Пара – дрібна монета.
* Бей-оглу – букв.: син бея (пана).
* Сомун – паляничка.
* Піте – перепічка.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: