ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Троє псів і вовк
Троє псів і вовк

Якось троє псів загледіли вовка й кинулись до нього. Той бачить, що непереливки, і навтікача. Собаки за ним. Довго вони його ганяли. І таки вовк ухоркався. Насилу винесли його ноги на крутий пагорб – сів, відхекується.
Аж ось і пси. Повернувся він до них та й каже:
– Стійте! Чого ви женетеся за мною?
Почувши таке, собаки тільки сторопіло закліпали очима.
– Ти чий? – питає вовк чорного пса.
– Вівчарів, – одказує той.
– Так-так! А ти чий? – киває на білого.
– Різників.
– Ага! Ну, а ти ж чий? – глипнув вовк на жовтого пса.
– Я гончарів,– промимрив той.
Подумав трохи вовк, та й повів таку мову:
– Ти чорний, маєш повне право ганятися за мною, бо я з’їв у твого хазяїна кілька овець.
Ти, білий, теж маєш право.
У твого хазяїна я попотягав уволю тельбухів та кісток.
А чого гнався за мною ти жовтий псюро? Я ж не їм гончаревих мисок і глечиків!
Почув це жовтий пес та й посунув додому.
«Чи варто було стільки часу ганятися за вовком через якісь там кістки й тельбухи?» – знерішучився білий пес і теж дав драла.
Чорний лишився сам. «Хіба я впораюся з таким дужим звіром?» – зметикував він і собі навтіки.
А мудрий вовк подивився глузливо вслід недоумкуватим псам та й подався своєю дорогою.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: