ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Перепелиця й лисиця
Перепелиця й лисиця

Була собі лисиця. Одного разу никала вона голодна, сподіваючись роздобути якусь поживу, Та й побачила перепелицю, яка безтурботно, не відаючи про небезпеку, клювала зернятка. Лисиця підкралася нишком та хап її.
– Тепер я худа й мізерна, що тобі з мене? – зазирнула їй в очі перепелиця.
– А я гину з голоду і таки мушу тебе з’їсти,– відказала на те лисиця.
– Але ж моїм м’ясом ти все одно не наїсися. Воно тільки позастряє в тебе в зубах і буде, як у тій приповідці, – рот каже: «Прийшло!», а живіт питає: «Що ж то було, що до мене не дійшло?»
– Гаразд,– каже лисиця,– якщо виконаєш троє моїх бажань, ти вільна, а не виконаєш – тут тобі й смерть. Ось мої бажання: насамперед маєш мене нагодувати, відтак насмішити і нарешті – довести до сліз.
– Це не дуже важко зробити,– погодилася перепелиця.– Зроблю так, що й живіт твій буде ситий, і смуток пропаде.
– Яким чином? – питає лисиця.
– То вже мій клопіт. Он якраз жінка несе чоловікові обід У поле. Відпусти мене й побачиш, що я зроблю.
У поле справді йшла жінка з великим тарелем на голові. Підлетіла перепелиця, сіла неподалік від неї на стежці й стала поважно так походжати.
«А що, як я зараз зловлю її?» – подумала жінка, поклала на землю таріль і побігла за пташкою.
Лисиця вибігла на стежку, що було на тарелі, все чисто виїла та й втекла. Перепелиця полетіла за нею слідом.
– Ну як, досхочу наїлася? – питає лисицю.
– Ні, не досхочу! – відказала та.
А жінка побачила, що старання її марні, махнула рукою, повернулася назад, поставила таріль на голову й пішла до чоловіка.
Той узяв таріль, розкрив, а там хоч би крихта їжі.
– Що це має означати? – питає здивовано.
Бідолашна жінка не знала, що йому на те відповісти. Нагримав на неї чоловік, і та, плачучи, пішла додому. Голодний чоловік не мав більше сили працювати й подався за нею.
– Ходімо й ми за ними,– каже перепелиця лисиці, – побачиш, що далі буде.
Прийшли вони до села, повилазили на покрівлю хати, де жили ті чоловік і жінка, й зазирнули у комин: що робиться всередині. Молодиця з чоловіком сиділи біля казана и сварилися.
– Почекай мене тут! – сказала птаха лисиці й залетіла до хати.
Побачила її жінка й до чоловіка:
– О, та сама перепелиця, що так спритно мене ошукала. Зачиніть двері й ловіть її.
Зачинили хату. Пташка забилася в куток і сіла на ковдру.
– Стривай! – мовив чоловік.– Я її провчу.– Він схопив капця й пошпурив у перепелицю, але не влучив.
Пташка підлетіла й сіла на казан, повний їжі. Жінка схопила ополоника, а чоловік поліно, й кинулися до неї. Перепели ця пурхнула в комин і вилетіла надвір.
Чоловік із жінкою вибігли на подвір’я за нею. А лисиця тим часом кинулась крізь відчинені двері до казана й усе виїла. Відтак вийшла з хати, насміялася досхочу й каже перепелиці: Тепер я наїлася та насміялася з отих недоумків. Отож двоє моїх бажань ти виконала. Зосталося ще одне.
А перепелиця ніяк не могла додуматися, як ту дурисвітку до сліз довести. Раптом вона загледіла двох псів і полетіла до них. Тим закортіло впіймати пташку, д перепелиця – до лисиці. Собаки облишили її й помчали за звіром. Лисиця з переляку вскочила в чиюсь нору.
Тоді перепелиця прикотила великого гарбуза. Той був порожній усередині й дуже торохтів.
Лисиця зовсім переполошилася й глибше забилася в нору.
Довго вона там сиділа, аж нарешті таки вистромила з нори зарюмсаний писок. А як побачила, що стільки жаху їй завдав нікчемний порожній гарбуз, не на жарт розлютилася й гукнула:
– Це ти, нечемо, так мене перелякав?! За це я тебе втоплю,– Засунула голову в гарбуза, побігла до річки й занурила його у воду.
Гарбуз пірнув, а за ним і лисиця, бо ніяк не могла витягти з нього голови.
Воно завжди так буває: коли хтось хоче когось занапастити, сам пропадає.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: