ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Як мужик пана дурив


Іде чоловік з сокирою, а бариня сидить під вікном.
— Чим ти,— пита,— мужик, занімаєшся?
— То де діжку,— каже,— наб'ю, де дров нарубаю.
— Наймись до мене.
— Та й найміть.
— Ось набий мені цю бочку,— каже і дає йому уперед гроші.
Він узяв ту бочку порубав, у круг на дрова склав та й пішов собі.
Приїздить пан, побачив ту бочку.
— Що се,— пита,— таке?
— Та се, душенько, мужик надув.
— От я запряжу тройку коней, так я його дожену.
Побіг скоро і догнав. А мужик побачив його та й став у гречці під дубом, наче держить того дуба. Пан і питає його, що «ти не бачив, не йшов тут мужик з сокирою?»
— Ні,— каже,— бачив.
— А що, я його дожену?
— Ні, ви, пане, не доженете; якби я, то я б вашими кіньми догнав.
— Так бери коні, дожени.
— Давайте сто рублів та постійте, оцього дуба подержте.
От пан став під дуба, аж пнеться та держить його, а того чоловіка і слиху нема. «Обманив, сякий-такий! Постій же, я тобі гречку витолочу, скину дуба».
Одскочив з-під дуба: «От-от упаде!», а дуб і не зворухнеться. «А надув! Вернусь, ще возьму тройку коней, я його дожену». Наздоганя того чоловіка вже на другій тройці.
— Чи не бачив ти,— пита,— тут такого-то чоловіка?
— Ні,— каже,— бачив.
— Що ж, я його дожену?
— Ні, ви не доженете, а якби я вашими кіньми, то б догнав.
— Так бери та дожени.
— Ніколи, пане, треба солов'я стерегти.
А він як ото забачив пана, накрив «золото» шапкою та й стоїть.
— На тобі сто рублів, біжи дожени його, а я твого солов'я постережу.
Узяв той і коні, і гроші, тільки його і бачили. А пан ждав, ждав та: «Надув і цей! От я йому дам». Як учеше кулаком по шапці... «Тьху!» Вернувсь, ще одного коня взяв, знов наздоганяє його, а він у дупло вліз та й виглядає відтіля.
— Чи ти не бачив,— питає,— тут такого-то чоловіка?
— Бачив,— каже.
— Що ж, я його дожену?
— Ні, пане, не наздоженете. Якби я вашим конем, я б догнав, треба ось у дуплі сидіти.
— Дожени,— каже,— я тобі заплачу і у дуплі за тебе посижу. Поліз пан у дупло, а чоловік на коня та й подавсь. А пан сидів, сидів у дуплі та там і пропав.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: