ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Півень та його товариші
Півень та його товариші

Постарів голосистий півень. І ось господар надумав його зарізати, почастувати гостя. Втік тоді півень з двору й подався на прощу. Дорогою стрів кота й питає:
– Куди ти, котику, йдеш?
А кіт йому:
– Як був молодий і спритний та добре мишей ловив, то господар мене шанував. А як постарів, з двору прогнав.
– Ходімо разом, – каже півень.
От чимчикують вони, коли це стрічають осла.
Став їм оселі своє горе виповідати:
– Постарів я, і мене господар вигнав.
– Ходімо з нами на прощу, – кажуть йому півень і кіт.
Ідуть вони яке втрьох, аж ось назустріч собака. Став і собака бідкатися:
– Як був молодий та садибу стеріг, то й жалували мене.
А як постарів – місця в дворі не знайшлося.
– То ходімо з нами на прощу, – запропонувало йому товариство.
Ідуть вони, йдуть, та й застала їх ніч. Спинилися на нічліг під чинором. Коли це бачать – у темряві вогник блимає. Вирішили піти на той вогник. Підходять ближче, а то в хаті світиться. Вилр собака на осла, кіт на собаку, півень злетів на кота й заглянув у вікно. А там повна хата злодіїв. Як загорлає півень, а з ним і його товариші, то злодії з переляку покидали все в хаті й драла звідти.
Увійшла наше товариство до хати.
– Пошукаю пшона, подзьобаю,– просокорів півень.
– Знайду молока, похлебчу,– пронявкав кіт.
– Погризу кісток,– облизнувся собака.
– А я пошукаю ячменю,– озвався осел.
Повечеряли вони, що кому смакувало, та й повкладалися спати. Осел у сінях під дверима ліг, кіт на печі, собака у дворі, а півень на дереві примостився.
А злодії тим часом набралися відваги й послали з-поміж себе одного піти подивитися, хто там у їхній хаті. Зайшов той тихенько в хату та рукою на піч шарнув, а звідти щось як зашипить та кігтями йому межи очі. Кинувся до дверей, а там щось як заходилося того дубасити! Вискочив надвір, та щось його за ногу вхопило й не пускає. А з дерева вже й поминальну молитву співають. Ледь живий прибіг той злодій до своїх. Як розказав, якого страху зазнав, то злодії, не довго думаючи, подалися світ за очі. А півень, кіт, осел і собака лишилися в тій хаті й спокійно доживали собі віку.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: