ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Як пан вівцю купив
Як пан вівцю купив

Жив собі чоловік; тримав багато овець. Узимку здоровецька вівця окотилась, і взяв він її з двору до хати з ягням. Настав вечір. Їде пан, попросився до нього переночувати. Підійшов під вікно і питає:
– Чоловіче, пустиш переночувати?
– А не будете вночі пустувати?
– Крий Боже! Нам би тільки темну нічку проспати.
– Заїжджайте, пане!
Заїхав пан з кучером у двір. Кучер коней повів, а пан до хати пішов. На панові величезний вовчий кожух. Зайшов до хати, Богові помолився, господарям поклонився:
– Будьте здорові, господарю з господинею!
– Ласкаво просимо, пане!
Сів пан на лаву. Вівця вовчий кожух угледіла і дивиться на пана; сама дивиться, а ногою туп – і раз, і двічі, і тричі. Пан каже:
– А що, чоловіче, вівця ногою тупає?
– Вона думає, що ви вовк, вовчий дух чує. Вона в мене вовків ловить; за цю зиму з десяток піймала.
– О, дорого б я за неї дав! Чи не продаси? В дорозі мені якраз згодиться.
– Продам, але дорого.
– Ет, чоловіче, та не дорожче грошей, у пана вистачить.
– Про мене, уважити можна.
– А скільки за неї правиш?
– П’ятсот рублів.
– Зглянься, багато! Візьми три сотеньки.
Ну, чоловік погодився, продав. Пан ніч переночував, на світанні встав і в путь зібрався; господарю три сотеньки віддав і вівцю взяв, посадив у сани і поїхав. Їде. Йдуть назустріч три вовки. Вівця угледіла вовків, так і скаче в санях. Пан каже кучеру:
– Треба пустити: ач, як вона роздрочилася. Враз упіймає.
А вона боїться.
Кучер і каже:
– Заждіть трішечки, пане, вона роздрочиться.
Порівнялися з ними вовки. Пан пустив вівцю; вівця злякалася вовків, у ліс шмигнула, куцим хвостом закрутила. Як вовки за нею майнули, тільки сніг зашелестів, а кучер за нею збирається. Допоки конячок випрягав, навздогін за вівцею скакав, вовки вівцю упіймали і шкуру з неї обідрали, самі в ліс накивали.
Кучер під’їхав – вівця на боку конає, а її шкура зідрана остигає. Повернувся до пана. Пан його питає:
– Чи не бачив чого?
– Ай, пане, добра вівця! Уся надірвалась, а вовкам не піддалась.
Чоловік три сотеньки отримав, сидить тепер, панові казочки розказує, а три сотеньки в кишені лежать.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: