ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Чорт і староста
Чорт і староста

Був собі колись староста, такий лихий та несправедливий, що гіршого й не знайдеш.
Якось прийшов до нього чорт та й каже: 
– Заберу я тебе з собою. Я вже стільки чув від людей: «Хай би того старосту чорт забрав!» Тому доведеться тобі піти зі мною. Бо ти справді такий лихий та несправедливий, що гіршого й бути не може. 
– Якщо ти слухатимеш усе, що люди кажуть, то не знатимеш, де правда, а де брехня,– відповів староста. – Та коли ти такий чемний, що виконуєш усі їхні бажання, то, може, я й цього разу викручусь. 
Староста був меткий на язик, а чорт не дуже злий. Кінець кінцем вони погодились на тому, що підуть разом селом і коли почують, як хтось спересердя побажає іншому, щоб того чорт забрав, то чорт забере його замість старости. 
– Добре, але тільки в тому разі, як бажання буде висловлене від щирого серця. – поставив умову чорт. 
Найперше вони зайшли до хати, де жінка збивала масло. Побачивши чужих, вона зацікавлено витріщилась на них. І не помітила, як порося, що нипало біля неї, устромило рильце в масницю. І так йому сподобалась сметана, що воно й випило її всю. 
– Ну, нема гіршої ненажери за свиню! – крикнула жінка й вилаялась: – Хай би тебе чорт забрав! 
– От і бери порося! – сказав староста чортові. 
– Ти справді повірив, що ця жінка рада подарувати мені порося? – спитав чорт. – Що ж тоді вона заколе на Новий рік? Ні, це було сказане не від щирого серця. 
Зайшли вони до другої хати, а там дитина саме зробила якусь шкоду. 
– Ох, нема вже в мене сили! – Закричала мати. – Весь час треба пильнувати за цим малим бешкетником. Хай би тебе чорт забрав! 
– От і бери дитину! – втішився староста. 
– Ні,– сказав чорт,– коли мати лає свою дитину, то не від щирого серця. 
Пройшли вони ще трохи й побачили, що назустріч ідуть двоє селян. 
– Бачиш, он суне наш староста,– сказав один із них. 
– Хай би його чорт живцем забрав, як він уже нам допік, – сказав другий. 
– Оце вже сказано від щирого серця,– мовив чорт. – Ходи, голубе, зі мною. 
І цього разу старості не допомогло ніяке хитрування.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: