ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Чорт і староста
Чорт і староста

Був собі колись староста, такий лихий та несправедливий, що гіршого й не знайдеш.
Якось прийшов до нього чорт та й каже: 
– Заберу я тебе з собою. Я вже стільки чув від людей: «Хай би того старосту чорт забрав!» Тому доведеться тобі піти зі мною. Бо ти справді такий лихий та несправедливий, що гіршого й бути не може. 
– Якщо ти слухатимеш усе, що люди кажуть, то не знатимеш, де правда, а де брехня,– відповів староста. – Та коли ти такий чемний, що виконуєш усі їхні бажання, то, може, я й цього разу викручусь. 
Староста був меткий на язик, а чорт не дуже злий. Кінець кінцем вони погодились на тому, що підуть разом селом і коли почують, як хтось спересердя побажає іншому, щоб того чорт забрав, то чорт забере його замість старости. 
– Добре, але тільки в тому разі, як бажання буде висловлене від щирого серця. – поставив умову чорт. 
Найперше вони зайшли до хати, де жінка збивала масло. Побачивши чужих, вона зацікавлено витріщилась на них. І не помітила, як порося, що нипало біля неї, устромило рильце в масницю. І так йому сподобалась сметана, що воно й випило її всю. 
– Ну, нема гіршої ненажери за свиню! – крикнула жінка й вилаялась: – Хай би тебе чорт забрав! 
– От і бери порося! – сказав староста чортові. 
– Ти справді повірив, що ця жінка рада подарувати мені порося? – спитав чорт. – Що ж тоді вона заколе на Новий рік? Ні, це було сказане не від щирого серця. 
Зайшли вони до другої хати, а там дитина саме зробила якусь шкоду. 
– Ох, нема вже в мене сили! – Закричала мати. – Весь час треба пильнувати за цим малим бешкетником. Хай би тебе чорт забрав! 
– От і бери дитину! – втішився староста. 
– Ні,– сказав чорт,– коли мати лає свою дитину, то не від щирого серця. 
Пройшли вони ще трохи й побачили, що назустріч ідуть двоє селян. 
– Бачиш, он суне наш староста,– сказав один із них. 
– Хай би його чорт живцем забрав, як він уже нам допік, – сказав другий. 
– Оце вже сказано від щирого серця,– мовив чорт. – Ходи, голубе, зі мною. 
І цього разу старості не допомогло ніяке хитрування.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: