ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Поросяче життя
Поросяче життя

Було собі колись порося, і дуже йому не подобалось його життя. ОТ воно Й надумало піти в суд, щоб йому присудили інше життя, таке, як у всіх, ані краще, ані гірше.
– На що ти скаржишся? – запитав писар у суді. 
– Та на своє життя, пане,– відповіло порося. – Коневі дають вівса, корові пійла, і сплять вони на сухій соломі перед яслами. А мені дають тільки лушпайки й помиї, вдень я риюсь у землі, а вночі лягаю в мокрий гній. Хіба це справедливо, пане писарю? 
– Ні, несправедливо,– погодився писар. 
Пошукав він у своїх книгах і знайшов поросяті інше життя. 
– Це неподобство, що тобі випало таке тяжке життя,– сказав він. – Відтепер ти їстимеш пшеницю й горох і спатимеш у шовковій постелі. 
Порося подякувало й пішло додому раде-радісіньке. Іде собі й весело наспівує: 
– Їстиму пшеницю й горох і спатиму в шовковій постелі! Їстиму пшеницю й горох і спатиму в шовковій постелі! 
Дорога вела хащами, а в тих хащах причаївся лис. Почув він, як порося наспівує, та й надумав пожартувати з нього. І завів по-лисячому: 
– Їстиму лушпиння й покидьки і спатиму в болоті! 
Порося не зважало на лисячу мову, а вело собі своєї: 
– Їстиму пшеницю й горох і спатиму в шовковій постелі! 
Проте лис не вгавав: 
– Їстиму лушпиння й покидьки і спатиму в болоті! 
Слухало його порося, слухало, та й забуло, де його слова, а де лисячі. І врешті почало проказувати за лисом те, що той торочив. 
Коли порося прийшло додому, його запитали: 
– Як тобі повелося в суді? Дали тобі інше життя? 
– Авжеж, дали! Я тепер їстиму лушпиння й покидьки і спатиму в болоті! Їстиму лушпиння й покидьки і спатиму в болоті!



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: