ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Поросяче життя
Поросяче життя

Було собі колись порося, і дуже йому не подобалось його життя. ОТ воно Й надумало піти в суд, щоб йому присудили інше життя, таке, як у всіх, ані краще, ані гірше.
– На що ти скаржишся? – запитав писар у суді. 
– Та на своє життя, пане,– відповіло порося. – Коневі дають вівса, корові пійла, і сплять вони на сухій соломі перед яслами. А мені дають тільки лушпайки й помиї, вдень я риюсь у землі, а вночі лягаю в мокрий гній. Хіба це справедливо, пане писарю? 
– Ні, несправедливо,– погодився писар. 
Пошукав він у своїх книгах і знайшов поросяті інше життя. 
– Це неподобство, що тобі випало таке тяжке життя,– сказав він. – Відтепер ти їстимеш пшеницю й горох і спатимеш у шовковій постелі. 
Порося подякувало й пішло додому раде-радісіньке. Іде собі й весело наспівує: 
– Їстиму пшеницю й горох і спатиму в шовковій постелі! Їстиму пшеницю й горох і спатиму в шовковій постелі! 
Дорога вела хащами, а в тих хащах причаївся лис. Почув він, як порося наспівує, та й надумав пожартувати з нього. І завів по-лисячому: 
– Їстиму лушпиння й покидьки і спатиму в болоті! 
Порося не зважало на лисячу мову, а вело собі своєї: 
– Їстиму пшеницю й горох і спатиму в шовковій постелі! 
Проте лис не вгавав: 
– Їстиму лушпиння й покидьки і спатиму в болоті! 
Слухало його порося, слухало, та й забуло, де його слова, а де лисячі. І врешті почало проказувати за лисом те, що той торочив. 
Коли порося прийшло додому, його запитали: 
– Як тобі повелося в суді? Дали тобі інше життя? 
– Авжеж, дали! Я тепер їстиму лушпиння й покидьки і спатиму в болоті! Їстиму лушпиння й покидьки і спатиму в болоті!



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: