ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Лікар Всезнай
Лікар Всезнай

Колись давно жив на світі один бідний селянин. І прозивали його Рак. Якось він запріг пару волів, одвіз до міста хуру дров і продав одному лікареві за два таляри.
Скинув дрова на подвір’ї й зайшов до світлиці по гроші, а лікар якраз сидить обідає. Селянин побачив, як він смачно їсть та солодко п’є. І йому самому закортіло стати лікарем. Отож постояв він трохи та й питає, чи не можна б і йому лікарем зробитися.
– Чом ні! – відказав лікар.– Це не таке хитре діло.
– А що ж для цього потрібно? – спитав селянин.
– Насамперед купи букваря, що в ньому намальовано півника, тоді продай воза з волами й на ті гроші купи лікарське вбрання і все, що належить мати для лікарювання, а наостанку замов собі вивіску, щоб написали там: «Я лікар Всезнай» – і прибий її на воротях.
Селянин зробив усе так, як порадив йому лікар, і почав лікарювати. І трапилось так, що в одного багатого вельможного пана вкрали гроші. Йому сказали, що в такому й такому селі живе лікар Всезнай, то він, певне, і про вкрадені гроші знає, де вони.
Наказав пан запрягати коні, приїхав просто до селянина й питає, чи це він лікар Всезнай.
Селянин відповів, іцо це він і є. Пан сказав йому, щоб ішов за ним і знайшов украдені гроші.
– Гаразд, пане,– відповів той,– але нехай зі мною їде й моя жінка Грета.
Панові байдуже – хай їде й жінка. Посадив обох у карету, і поїхали. А як приїхали до пана, то там на них чекав уже накритий стіл, і пан запросив лікаря пообідати разом.
– Гаразд, – сказав селянин, – але жінка моя також нехай сідає. – І вони сіли їсти.
Коли перший слуга вніс смачну страву, селянин штовхнув жінку під бік і сказав:
– Грето, це перший.
Він хотів сказати, що це перший приніс їжу, а слуга подумав, що лікар хотів сказати: «Це перший злодій». Воно й справді було так, отож слуга страшенно злякався і сказав своїм приятелям, із якими разом украв гроші:
– Лікар усе знає, кепська справа, він сказав, що я був перший. Другий зовсім не хотів нести їжу, але мусив. Щойно він увійшов із таріллю, селянин знову штовх свою жінку й каже:
– Грето, це вже другий.
І цей слуга неабияк злякався та хутчій вийшов з кімнати.
І з третім вийшло те саме. Селянин знову сказав:
– Грето, це третій.
Четвертий уніс накриту покришкою миску.
Пан тоді обернувся до лікаря й мовить:
– Ану покажи тепер своє мистецтво і вгадай, що лежить в цій мисці. Звідкіль же сердешному було знати, що в тій накритій мисці? Він
подивився на миску і скрушно вигукнув:
– Ох, бідний Раче, попався нарешті!
А в мисці якраз і справді були раки.
Пан скрикнув у подиві:
– Ти ба! Та він же знає все! І де мої гроші, також знає!
Слугу взяв великий страх. Він моргнув лікареві, мовляв, вийди на хвилинку, і коли той вийшов, усі четверо слуг признались йому, що це вони вкрали гроші, й пообіцяли показати, де вони сховані, а його добре винагородять, тільки хай їх не виказує, бо вони тоді пропащі. І вони справді повели його туди, де були сховані гроші.
Лікар, радісінький, вернувся до пана, сів за стіл і сказав:
– Пане, тепер я хочу попитатися в своєї книги, де саме заховано гроші.
Тим часом п’ятий слуга заліз у піч, щоб підслухати, чи справді лікар ще щось знає. А той сів собі, гортає буквар, шукаючи півника, і ніяк не може його знайти. Нарешті каже:
– Чого ще й ти ховаєшся, все одно вилізеш!
А слуга в печі подумав, що це про нього, з переляку вискочив і кричить:
– Він знає все!
Ну, тоді лікар показав панові, де його гроші, але не сказав, хто їх украв, отримав і від пана й від злодіїв чималу винагороду і прославився на весь край.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: