ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Соломинка, жаринка й біб
Соломинка, жаринка й біб

Жила собі в одному селі убога стара жінка. Надумала вона якось наварити бобу. Налущила його повну миску, накидала в піч дрова, а щоб вони швидше зайнялися, підклала ще й віхоть соломи.
Висипала стара біб у горщик і не побачила, що один упав додолу. А долі вже лежала соломинка. Так біб і лишився біля тієї соломинки. Коли це з печі – стриб! – вискочила жарина та й собі до них.
– Як ви опинились тут, кумо? – спитала її соломинка.
– Втекла від вогню, дякувати долі,– відповіла жарина.– Бо якби була не набралась духу й не вистрибнула з печі, то вже б і не жила на світі, лишилася б із мене купка попелу.
– Я теж утік живий і цілий,– озвався біб,– а якби стара була вкинула мене в горщик, то я геть розварився б, як і мої побратими.
– А хіба мене чекало не те саме? – мовила соломинка.– Стара всіх моїх сестер пустила з вогнем і димом, схопила в жменю шістдесят соломин і всіх занапастила, тільки мені вдалося прослизнути в неї крізь пальці.
– Що ж нам тепер робити? – спитала жарина.
– Я думаю ось що,– сказав біб.– Коли вже нам пощастило втекти від смерті, то тримаймося разом і помагаймо одне одному. А щоб нас не спіткала знов якась біда, давайте помандруємо в світ гуртом.
Його думка сподобалась соломинці та жарині, і вони разом вирушили в дорогу.
Невдовзі дійшли вони до струмка. Через нього не було ні мосту, ні кладки. Як же його перейти? Довго вони міркували, а тоді соломинка й каже:
– Я ляжу впоперек струмка, і ви по мені перейдете, як по кладці.
Вона лягла та й сягнула від берега до берега. От тобі й кладка!
Жарина була гарячої вдачі, тому довго не роздумувала й сміливо
ступила на кладку. Дійшла до середини, почула, як унизу шумить вода, і її пойняв страх. Вона зупинилась і далі ні руш. Там, де вона стала, соломинка затлілася, розломилась надвоє і впала у струмок. Жарина за нею; долетіла до води, засичала і згасла навіки.
А обережний біб ще й далі стояв на березі. Побачив він, що сталося з соломинкою і жариною, та й ну реготати. Реготав, реготав, аж поки луснув. Тут би і йому була смерть, якби, на його щастя, не нагодився кравець. Той кравець мандрував собі світом і сів біля струмка відпочити. У кравця було добре серце, він дістав голку й нитку і зшив боба докупи. Біб щиро подякував йому.
Але кравець ізшив його чорною ниткою, і відтоді всі боби мають чорне шво.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: