ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Агуті і маха
Агуті і маха

Гуляв якось лісом агуті й набрів на велику маху, яка попала в яму-пастку. Билася сердешна, билася, але так і не змогла самотужки вибратися з пастки.
– Гей, агуті, вирятуй мене! 
Довірливий агуті витягнув маху, а та схопила його зубами за хвіст і не відпускає, хоче з'їсти. 
– Що ж ти робиш? – здивувався агуті. – Я витягнув тебе з ями, врятував від смерті, і за це мені тепер така віддяка? 
– Так завжди буває,– відповіла маха. – За добро завжди віддячують злом. 
– Неправда! – каже агуті. 
– Ні, правда,– стоїть на своєму маха. 
– Ходімо спитаємо трьох свідків,– каже агуті. – Якщо вони визнають, що твоя правда, тоді можеш мене з'їсти. 
– Гаразд,– погодилась маха,– ходімо шукати трьох свідків. 
І вони пішли лісом: агуті попереду, а маха ззаду повзе, зубами в його хвіст учепилася. 
Ішли вони, йшли й зустріли старого коня. 
Агуті його й питає: 
– Скажи, коню, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував ось цю маху від смерті, а вона хоче мене з'їсти. 
– Правда, правда! – зітхнув кінь. – Скільки років я носив у сідлі свого господаря, скільки витерпів від нього знущань! А коли на старість ноги мої ослабли, мене запрягли у воза. Та тепер я вже й для цього не годжуся, і мій господар, я чув, звелів завтра мене вбити, злупити з мене шкуру й продати її чинбареві. Тож правду сказала тобі маха – за добро віддячують злом. 
– Так! – зраділа маха. – Один свідок на мою користь. 
Вони пішли далі. Агуті засумував. Ішли, йшли, аж назустріч їм віл. 
Агуті й питає його: 
– Скажи, воле, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував цю маху, а вона хоче мене з'їсти. 
– Чистісінька правда! – відповів віл. – За добро завжди відплачують злом. Ось мій господар усе життя мене в ярмо запрягав, а тепер, коли я постарів, не дає вмерти спокійно, хоче завтра до різника відвести. Так, голубе, за добро віддячують злом. 
– Уже двоє за мене! – зраділа маха. 
Пішли вони далі. Аж ось агуті побачив свою двоюрідну сестричку мишу й окликнув її. Але миша побачила, що маха його зубами за хвіст тримає, й ну тікати. Агуті їй кричить: 
– Зажди, сестричко, не втікай! Хочу тебе про щось запитати. 
Миша зупинилася віддалік і чекає, що той у неї питатиме. 
– Скажи, це правда,  що за добро віддячують злом? Я врятував маху від смерті, а вона хоче мене з'їсти. Невже й справді за добро віддячують злом?
– А це коли як,– відказує миша. – Ану розкажи, як було діло. 
– Та як було: маха попала в пастку, а я її вирятував,– каже агуті. 
– Ходімо покажеш мені ту пастку, щоб я могла справедливо розсудити вас. 
І всі троє підійшли до пастки. 
– Залазь у яму, маха,– каже миша. – Я хочу побачити, як усе було насправді. 
Залізла маха в яму. А миша дала агуті ломаку й сказала: 
– Ну, тепер не схибни! 
І агуті почав бити маху ломакою, аж поки забив її насмерть.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: