ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Сірко і Вовк


Жив у одного селянина пес Сірко. Але ж час впливає, і пес постарів. Бачить господар, що користі від нього ніякої вже немає, та й прогнав зі двору. Сірко блукає по полю.
Підходить до нього Вовк, запитує:
– Ти чого тут блукаєш?
Відповідає Сірко:
– Що ж, старий став, тому й прогнав мене господар. Ось я тут і блукаю.
– Хочеш, – питає Вовк, – я зроблю так, що господар тебе знову назад візьме?
Сірко говорить:
– Зроби, голубчику, вже я тобі віддячу.
Каже Вовк:
– Ну, тож слухай: як вийде твій господар з дружиною жати, та покладе господиня дитинку під деревцем, ти ж біля поля ходи, щоб мені знати, де те дитинча є. Я візьму дитя, а ти його у мене відніми. Я ніби злякаюся, та й кину його.
Вийшов у жніва господар з дружиною в поле жати. Поклала дружина своє дітятко під деревцем, а сама – до роботи з чоловіком. Глядь: Вовк по житу біжить. Схватив дитя та й несе його по полю.
Сірко побіг за Вовком. Якось догнав, вихопив дитину і приніс до господаря. Дістав тоді господар з торби хліб зі шматком сала, та й каже:
– На, Сірко, їж, за те, що не дав Вовку дитя з"їсти!
Ось їдуть ввечері з поля, беруть і Сірко. Вернулися додому, а господар каже:
– Навари, дружина, гречаних галушок побільше з салом!
Тільки галушки зварились, посадив він Сірко за стіл, сів сам з ним поруч, та й каже:
– Ну, накладай, жінка, галушки, вечеряти будемо.
Господар кладе їжу і Сірку в миску.
Сірко думає: "Треба буде Вовка віддячити за таку послугу".
Пройшов якийсь час, і господар видає свою дочку заміж.
Вийшов Сірко в поле, знайшов там Вовка та й каже йому:
– Прийди в неділю ввечері до нас на город, я впущу тебе в хату – хочу віддячити за те, що ти мені допоміг.
Вовк дочекався неділі, прийшов на те місце, куди йому наказав Сірко. Пес вийшов до Вовка, повів його до хати і посадив під столом. От взяв Сірко зі столу пляшку горілки, великий шматок м"яса і приніс під стіл; хотіли люди за це собаку побити. А господар каже:
– Не треба бити Сірка, він мені услужив, я йому буду весь вік добром віддячувати.
Бере Сірко зі столу саме краще, дає Вовку; нагодував, напоїв його так, що Вовк й каже:
– Зараз заспіваю!
Сірко просить Вовка:
– Не співай, а то біда тобі буде! Вже краще я тобі ще пляшку горілки подам – ти мовчи тільки!
Випив Вовк пляшку горілки, та й каже:
– Ну, тепер вже точно заспіваю!
І як „заспіває” під столом!
...Хто з гостей кинувся з хати, хто почав Вовка бити. А Сірко на Вовка навалився, ніби задушити хоче. Господар каже:
– Не бийте Вовка, а то ви мені і Сірка повбиваєте! Він і сам з ним впорається.
Вивів Сірко Вовка в поле та й каже:
– Ти мені допоміг, і я тобі добром відплатив.
На тому й розпрощалися.



Переклад М.Шевченко



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: