ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
БАЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Сірко і Вовк


Жив у одного селянина пес Сірко. Але ж час впливає, і пес постарів. Бачить господар, що користі від нього ніякої вже немає, та й прогнав зі двору. Сірко блукає по полю.
Підходить до нього Вовк, запитує:
– Ти чого тут блукаєш?
Відповідає Сірко:
– Що ж, старий став, тому й прогнав мене господар. Ось я тут і блукаю.
– Хочеш, – питає Вовк, – я зроблю так, що господар тебе знову назад візьме?
Сірко говорить:
– Зроби, голубчику, вже я тобі віддячу.
Каже Вовк:
– Ну, тож слухай: як вийде твій господар з дружиною жати, та покладе господиня дитинку під деревцем, ти ж біля поля ходи, щоб мені знати, де те дитинча є. Я візьму дитя, а ти його у мене відніми. Я ніби злякаюся, та й кину його.
Вийшов у жніва господар з дружиною в поле жати. Поклала дружина своє дітятко під деревцем, а сама – до роботи з чоловіком. Глядь: Вовк по житу біжить. Схватив дитя та й несе його по полю.
Сірко побіг за Вовком. Якось догнав, вихопив дитину і приніс до господаря. Дістав тоді господар з торби хліб зі шматком сала, та й каже:
– На, Сірко, їж, за те, що не дав Вовку дитя з"їсти!
Ось їдуть ввечері з поля, беруть і Сірко. Вернулися додому, а господар каже:
– Навари, дружина, гречаних галушок побільше з салом!
Тільки галушки зварились, посадив він Сірко за стіл, сів сам з ним поруч, та й каже:
– Ну, накладай, жінка, галушки, вечеряти будемо.
Господар кладе їжу і Сірку в миску.
Сірко думає: "Треба буде Вовка віддячити за таку послугу".
Пройшов якийсь час, і господар видає свою дочку заміж.
Вийшов Сірко в поле, знайшов там Вовка та й каже йому:
– Прийди в неділю ввечері до нас на город, я впущу тебе в хату – хочу віддячити за те, що ти мені допоміг.
Вовк дочекався неділі, прийшов на те місце, куди йому наказав Сірко. Пес вийшов до Вовка, повів його до хати і посадив під столом. От взяв Сірко зі столу пляшку горілки, великий шматок м"яса і приніс під стіл; хотіли люди за це собаку побити. А господар каже:
– Не треба бити Сірка, він мені услужив, я йому буду весь вік добром віддячувати.
Бере Сірко зі столу саме краще, дає Вовку; нагодував, напоїв його так, що Вовк й каже:
– Зараз заспіваю!
Сірко просить Вовка:
– Не співай, а то біда тобі буде! Вже краще я тобі ще пляшку горілки подам – ти мовчи тільки!
Випив Вовк пляшку горілки, та й каже:
– Ну, тепер вже точно заспіваю!
І як „заспіває” під столом!
...Хто з гостей кинувся з хати, хто почав Вовка бити. А Сірко на Вовка навалився, ніби задушити хоче. Господар каже:
– Не бийте Вовка, а то ви мені і Сірка повбиваєте! Він і сам з ним впорається.
Вивів Сірко Вовка в поле та й каже:
– Ти мені допоміг, і я тобі добром відплатив.
На тому й розпрощалися.



Переклад М.Шевченко



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: