ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Негр, білий та сорокарогий олень
Негр, білий та сорокарогий олень

Жили-були колись два куми – один білий, а другий чорний. Якось вирядились вони по дрова й, переходячи через гору, натрапили на оленя, який застряг рогами в розгіленні дерева. Роги його налічували сорок ріжків; олень був старий і дуже гарний. З багаторогих оленів подибуються двадцятип’ятирогі, щонайбільше тридцятирогі і то неживі, бо живими таких ще ніхто не ловив.
– Куме, забиймо цього оленя,– каже негр. 
А білий у відповідь: 
– Ти що – дурний, куме? Таж ми станемо мільйонерами, маючи живого сорокарогого оленя й показуючи його за гроші. В наших руках ціле багатство... 
Врешті білий переконав негра, і негр уже уявляв себе багатієм. Вони відразу повернулися додому і побудували загін. А сусідам сказали, що зараз приведуть сорокарогого оленя. І знов подалися через гору, знайшли оленя там, де й залишили його, залигали міцною вірьовкою, яку прихопили з собою, й гарно зав’язали її, щоб не втік. Негр знай примовляв: 
– В’яжи добре, куме, щоб він не дременув, щоб налигач тримався і не сприснув! 
Потім прив’язали другий кінець вірьовки до шиї коня. Та щойно вони вивільнили роги оленя, як той побіг схилом угору, потягши за собою коня. А негр кричав: «Тримай, куме, тримай міцніше, бо втече!» Проте кінь волікся слідом, вірьовка душила його, і їм нічого не залишалось, як перерубати її. Коли ж негр побачив, як олень стрілою помчав угору, то знову закричав: «Бач. як летить, кумцю! Пропала вірьовка! Казав же я тобі, що краще забити його та попоїсти печені. Недарма ж кажуть, що краще синиця в жмені, аніж журавель у небі!» 
І обидва стали бідкатися, що їм так не пощастило, до того ж вони не знали, як дивитимуться тепер в очі своїм сусідам, яким розбовкали про сорокарогого оленя. 
Хоч-не-хоч, а довелося сердегам вертатися додому, похнюпивши голову й голіруч.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: