ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Куйкинняку – збирач лахтачого жиру
Куйкинняку – збирач лахтачого жиру

Якось Куйкинняку сказав дружині:
– Назбирай ягід, а я піду роздобуду лахтачого жиру, приготуємо толкушу.
Через деякий час прийшов до мешканців морського берега.
– Привіт, Куйкинняку! Чого це ти прийшов?
– Прошу лахтачого жиру.
Дали йому повний калаус жиру, поніс він додому. Дорогою знайшов дохлу лисичку. Узяв її, поклав у калаус.
– Знадобиться підбити кухлянку моїй Міті.
А Чачучанавут – вона тільки прикинулась мертвою –
потихеньку прорвала калаус, випустила з нього весь жир, а сама втекла. Жир, що змерзся на снігу, забрала. Повернувся Куйкинняку додому. Міті спитала:
– Де ж лахтачий жир?
– Надворі залишив, у калаусі.
Вийшла Міті й одразу ж повернулася:
– Нічого немає!
Куйкинняку сказав:
– Це, мабуть, Чачучанавут продерла калаус!
Так і не скуштували толкуші. Куйкинняку навіть чавив калаус, але нічого не міг з нього вичавити.
Тоді він знову подався на промисел лахтачого жиру. Прийшов до приморських мисливців:
– Дайте лахтачого жиру.
– А де ж той калаус, який ми нещодавно тобі дали?
– Ех, Чачучанавут продерла його!
Дали другий калаус, наповнений жиром.
Дізналася про це Чачучанавут і сказала своїм лисенятам:
– Ану пострижіть мені півголови, та швидше. Обріжте також брову і вію на одному оці!
Вмить обрізали. Побігла лисиця назустріч Куйкинняку:
– Дай мені шматочок жиру. Я ж твоя далека родичка. Дав шматочок. Чачучанавут миттю повернулася додому.
– Мерщій причепіть мені вуса й бороду. Піду зустрічати Куйкинняку з іншого боку.
Причепили. Побігла.
Куйкинняку побачив її, сказав:
– Привіт! Ти хто?
– Та я ж твій двоюрідний брат. Дай мені жиру. Куйкинняку дав. Лисиця швиденько прибігла додому та й каже дітям:
– Мерщій обстрижіть мене всю! Побіжу навперейми Куйкинняку.
Миттю обстригли, і вона, вся стрижена, підбігла до Куйкинняку. А він і питає:
– Привіт! Ти хто?
– Та я ж твій троюрідний брат.
– Що ти хочеш?
– Дай мені трохи жиру.
Дав. Віддав усе, що було в калаусі. Повернувся додому, а Міті й питає:
– А де ж жир?
– Що тут подієш? Спустошили калаус мої родичі.
Знову пішов до приморських мисливців Куйкинняку.
– Привіт! Ти чого прийшов?
– Дайте жиру.
– Та й багато ж ти жиру з’їдаєш!
– А все через те, що дорогою зустрічаю своїх родичів, а вони просять. Та зараз я хитріший буду – в рота наберу.
Справді, цього разу Куйкинняку набрав жиру в рота і пішов додому. Дорогою зустрів кривляку. Не втримався, засміявся, і весь жир вилився з рота. Отак без нічого й поплентав. Прийшов, а Міті питає:
– Де жир? Ех ти, нікчемний збирач жиру!
– Що тут подієш? Дорогою зустрів кривляку, засміявся і розлив жир.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: