ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
«Гей, заведи коня!»
«Гей, заведи коня!»

А тепер послухайте, діти, ще й таку бувальщину. Одружився візник Петруччо, привів по весіллю молоду дружину до своєї господи та й каже:
– Тепер ми з тобою, Розіно, житимемо на славу! Я працюватиму, а ти господарюватимеш удома. Роботи я не боюсь – з досвітку до ночі поганятиму коня, як буде треба. Та коли вже я приїду додому – то край! Тут усе робиш ти. Тільки-но під’їду возом до воріт і гукну: «Гей, заведи коня!» – щоб ти негайно вибігала з хати. 
– Отакої! – сказала Розіна.– Чого б це я з конем водилася? 
– А ти ж як думала? Його ж треба розпрягти, нагодувати, напоїти! Отож тільки-но я гукну: «Гей, заведи коня!», щоб ти... 
– І не доторкнуся до твого коня! – відповіла йому Розіна.– Не того мене вчили батько й мати. 
– Дарма,– вів своєї Петруччо.– Я тебе всьому навчу. Заведеш коня у двір... 
– Не заведу! – відрубала Розіна. 
– Як-то не заведеш, коли я гукну: «Гей, заведи!..» 
– Ти гукнеш, а я візьму та й не вийду. 
– Слухай, Розіно, не гніви мене, краще заведи коня! 
– Не заведу! – вперто відказала Розіна. 
Тут Петруччо вже не втерпів та як крикне: 
– Заведи, кажу! 
– Не заведу! 
– Не заведеш? 
– Не заведу! 
На крик збіглися сусіди й заходилися розпитувати молодят: 
– Що тут у вас діється? Чого ви сваритесь? 
Петруччо й розповідає: 
– Та ось дружина не хоче мені допомагати. Я кажу їй: «Заведи коня», а вона: «Не заведу»... 
– Як вам не соромно через таке сваритись! – озвався старий Джузеппе.– Коли вона не хоче завести, то дайте я вам заведу того коня. Де він у вас? 
– Та, бачите,– затнувся Петруччо.– Коня в нас поки що нема. Я лише збираюся його купити.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: