ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Злагода
Злагода

Колись давно біля зелених гір на березі Іссик-Кулю жив один дідусь. Було в нього багато дітей, а ще більше онуків. Не знали вони ні горя, ні злиднів. Але діти росли й почали сваритися між собою. Це дуже засмучувало дідуся й бабусю. А сварки між невістками, дочками та синами не вщухали.
Якось уночі випав глибокий сніг. Прокинувся вдосвіта дідусь та вирішив прочистити довкола юрти доріжку. Коли бачить: на снігу сліди, наче хтось ще до нього вийшов з юрти. «Чи не злодій, бува?» – подумав дідусь та й пішов тими слідами. Близько відійшов чи далеко, хтозна, але опинився він під високим караганником, що ріс над озером біля самої води. Тут слід пропав. «Як не крути, а злодій, напевно, на цьому дереві й заховався»,– вирішив дідусь та и гукає:
– Хто б ти не був, злізай! Я тебе вистежив від самого дому.
– Я твоє Щастя,– почувся голос. – Не можу я залишатися в твоєму домі. Але коли вже ти вистежив мене, виконаю твоє бажання, дам тобі все, що тільки побажаєш – землю, худобу, всіляке майно. Вибирай, що хочеш.
Розгубився старий, не знає, що просити у Щастя. Подумав та й каже:
– Ти мене тут зачекай, а я піду додому та пораджуся зі своїми дітьми.
Погодилося Щастя. Вітром полетів, птахом полинув додому дідусь, розповів усе та й просить поради.
Кожен пропонує своє.
– Бери худобу, без худоби не проживеш,– каже дружина.
– Ні,– кажуть сини.– Проси землю, без землі не обійдешся.
– Хіба то життя без гарного одягу? Одяг проси,– наполягають дочки.
Наприкінці запитали в найменшого хлопчика, дідусевого онука.
– Проси краще злагоди, дідусю. Тяжко жити, коли її нема,– каже хлопчик.
– Добра твоя порада,– зрадів дідусь. Зрештою й усі зійшлися на тому. Знову пішов дідусь тими ж слідами та й став під деревом.
– Слухай, Щастя, нічого нам не треба. Хай буде тільки злагода в домі,– сказав він.
– Гей, дідусю, де злагода, там мушу бути і я. Доведеться мені повертатися, – сказало Щастя і повернулося до дідусевої юрти.
З тієї пори дідусева родина живе дружно й щасливо.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: