ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Як мисливець на загадку оленя виміняв
Як мисливець на загадку оленя виміняв

Жив колись дуже давно в тундрі багатий кочівник. Було в нього стільки оленів, що він своєму стаду й ліку не знав.
Жив він, як усі багатії,– вночі спав, удень пив, їв, люльку палив та жирів.
Так і старість прийшла.
Став багатій погано спати, почав нудьгувати. Як знудьгувався вкрай, надумав він себе потішити. Наказав жінкам м’яса наготувати, як на велике свято, а сам по селищах та стійбищах запрошення розіслав:
– Приходьте всі, хто хитрі загадки знає. Три дні смачно годуватиму. Тому ж, чию загадку я не зможу розгадати, якого завгодно оленя зі стада віддам.
Наїхало гостей сила-силенна: кожен смачно поласувати радий.
Загадують гості різні загадки, та старий не дурний, а загадки простенькі.
Бенкетують гості день, другий.
Занудьгував господар.
«їдять вони ласо,– думає, – зубами працювати вміють, а головою помізкувати ніхто не хоче. Доведеться вдруге запрошення розсилати».
Знову вирядив посланців у всі кінці по селищах та стійбищах.
– Приходьте всі, хто хитрі загадки знає. Три дні смачно годуватиму. Тому ж, чию загадку я не зможу розгадати, якого завгодно оленя зі стада віддам.
Повертався на байдарочці з полювання звіробій, на ймення Сяюн. Схотілось і йому піти на свято, та тільки він хитрої загадки не знав. Коли це бачить – летить яструб, тягне зайця. Схопив мисливець свій лук, пустив стрілу,– розтулив яструб кігті, упустив зайця в море.
Став заєць тонути.
Наліг Сяюн на весла, підоспів, схопив довговухого й витягнув.
Ось гребе він до берега, а сам думає: «Здається мені, що я хитру загадку з собою везу. Либонь, куцого косого на рогатого безхвостого виміняю».
Пішов він у тундру, з’явився на свято, питає господаря:
– Чи правда це, що коли ти загадку не відгадаєш, то якого завгодно оленя з свого стада віддаси?
– Правда,– каже багатій, – тільки за два дні свята я хитрої загадки ні від кого не почув.
– Ну, тоді слухай мою,– каже звіробій,– Загадка така:
Летіло летюче, тягло бігуче,
Я кинув колюче,
Колюче влучило в летюче,
Летюче впустило бігуче,
Бігуче стало тонуче.
Ось і розгадай, що це таке?
Довго думав старий, чимало люльок випалив. Ніч настала, всі спати полягали, відпочивають.
Один тільки господар не спить, думає – загадку розгадує. Ось і новий день настав.
Коли всі гості зібралися до столу, старий багатій звернувся до Сяюна.
– Я все життя на двох ногах ходив, та, видно, й тебе мати не одноногим породила. Хитра твоя загадка, моїми зубами її не розгризти. Бери собі якого хочеш оленя: хитре рогатого варт!



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: