ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Як звірі приятелювали
Як звірі приятелювали

Здибалися якось ведмідь, вовк і лисиця та й бідкаються, що часто й густо їм доводиться без вечері засинати. Ото й умовилися: що вполюють, порівну ділити. Домовилися та й заприятелювали.
По якімось часі подалися всі троє полювати. Коли це біжить сарна. Упіймали вони її, скрутили в’язи, посідали в холодочку та й нум ділитися.
От ведмідь і загадує вовкові, щоб ділив. Той і почав:
– Голову тобі, бо ти – пан наш і голова всьому, ніжки – лисичці, бо любить вона бігати, а...
Не встиг вовк і добалакати, як ведмідь його гуп по довбешці, аж луна в горах пішла. А ведмідь повернувся до лисиці й каже:
А тепер, лиско, діли ти!
Хитра лиска задзявкотіла:
– Голову, ведмедику, тобі, бо ти наш господар, і серединку тобі, бо хто ж, як не ти, дбає про нас, мов татуньо, та й ноги тобі, бо кожен твій крок тільки для того й є, аби ми гараздували.
– Отак, отак, лиско! Дуже славно, дуже мудро. Хто це тебе й навчив! – вигукнув ведмідь.
– Ти щойно так втелющив вовкові, що куди було й не навчитися,– відповіла лисичка.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: