ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Як слуга втішив пана
Як слуга втішив пана

Один князь багато років провів на чужині і не мав жодних звісток з рідного краю.
Коли повернувся додому, назустріч князеві вийшов слуга.
– Як справи вдома, Ісако – запитав пан.
– Все добре, батоно, все гаразд, тільки пес твій здох.
– Як ти засмутив мене, Ісако! Чого ж він здох?
– Не знаю, батоно! Може, багато м’яса з’їв.
– А навіщо дали йому багато м’яса?
– Ніхто не давав. Сам наївся, бідолашний, досхочу, коли загинув твій улюблений кінь.
– Що ти кажеш, Ісако? Чого ж це загинув мій кінь?
– За лікарем поїхали на ньому – нещасній Вардіко було дуже зле. Поспішали, мчали щодуху. Але дарма коня загнали, дочки вашої, на жаль, не врятували.
– Чи не п’яний ти, Ісако, що ти мелеш? Чого померла моя дочка?
– З горя, померла, коли її мати, господиня паша, згоріла.
– Що за нісенітницю верзеш? Як могла господиня згоріти?
– Та не тільки вона, ВСЯ садиба твоя згоріла,– і палац, і комори.
– Ой, лишенько мені! – загаласував князь, схопившись за голову.
– Не побивайся так, батоно. Добре, що ти не був при тому, а то неодмінно б руки на себе наклав! – утішив слуга свого пана.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: