ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Кравець та вовк


Бідний вовк ніяк не знайде собі їжі, вже трохи не здохне, ледве ходить. Ось іде дорогою і знайшов те, що чоловік загубив. Вовк зрадів і хотів їсти, і надумав, що як із'їсть він сало, то воно ж солоне, то буде пить хотіть. Він каже:
— Піду вперед нап'юсь, а тоді буду їсти.
Поки сходив до річки та од річки, а тим часом чоловік оглядівся, аж нема сала, він вернувся і знайшов сало. А вовк прийшов од річки, аж нема сала. Він каже:
— Дурний я, нерозумний, хіба хто, не ївши, п'є?
Іде дорогою та й плаче. Коли дивиться, над яром баран пасеться. Він пішов до барана та й каже:
— Я тебе з'їм.
Баран злякався та й каже:
— Як надумав, вовче, мене їсти, то ставай над кручею і роззявляй рота, я сам тобі у рот ускочу.
Баран далеко одійшов та як розженеться, та як дасть,— вовк так і покотився із кручі.
Сів та й плаче:
— Дурний я, де б так, щоб живе м'ясо само в рот ускочило?
Іде й дивиться — на городі попова кобила пасеться, він і каже:
— Аж ось поживлюся.
Підходить вовк до кобили та й каже:
— Кобило, я тебе з'їм.
Кобила й каже:
— Вовчику-братику, як надумав мене їсти, то починай іззаду, і їж, а я буду пастися і все буду мнять. І ти ситеньким закусиш.
Вовк як ухватить кобилу за хвіст, кобила як дасть задом, бідний вовк аж покотився. А кобила побігла додому, тільки пилок схватився.
Бідний вовк сів та й плаче і каже:
— Який я дурний, чого я не починав з голови їсти?
Іде все та й плаче, що ніде не знайде собі їжі. Коли дивиться, іде кравець. Він дума: «Оце вже із'їм цього чоловіка». Підходить він до кравця та й каже:
— Я тебе із'їм.
Чоловік злякався та й каже:
— Як надумав мене їсти то дай я тебе зміряю, скільки аршинів, а тоді будеш їсти.
Вовк і каже:
— На, міряй.
Чоловік узяв за хвіст та як закрутив та й давай його мірять уздовж та впоперек, і приказує:
— Аршин уздовж та впоперек!
Міряв до того, що аж хвіст у руках остався. Бідний вовк побіг до своїх товаришів та й став їм розказувать, як кравець міряв. Вовки кажуть:
— Давай гнаться.
— Давай.
Женуться вони за кравцем, скоро доженуть. Кравець злякався, давай тікать у село, а село було далеко, і вовки скоро доженуть. Чоловік побачив дерево та скоріш на дерево. Як прибігли вовки до цього дерева, давай його гризти, але нічого не помоталося, тоді один вовк каже:
— Давайте один вовк стане, а на його другий і так далі, аж поки достанем.
І спіднім став той вовк, що чоловік міряв. І стали вони такою драбиною і достають чоловіка, от верхній вовк і каже:
— Ану, добрий чоловіче, вставай!
Кравець злякався та й каже:
— Вовчики-братики, дайте я хоч табаки понюхаю.
Вони кажуть:
— Нюхай.
Тіки понюхав та й каже:
— Пчхи!
А спідньому вовкові вчулося: «Аршин вздовж та вшир!» Спідній як присяде, а вони всі як груші покотилися і побігли, тільки пилок схвачувався. А чоловік зліз з дерева та й пішов собі помаленьку.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: