ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Зароблений карбованець
Зароблений карбованець

Був собі один чоловік та й мав ледаря-сина, що не заробив за свій вік ані п’ятака. Батько, поки мав здоров’я, то годував, а як занедужав, то тяжко зажурився. Гукає до себе дружину та й каже:
– Віддам я все моє добро комусь чужому, бо мій син нездара та ледащо й карбованця заробити не годен.
Занепокоїлася жінка:
– Як то ні, та що ти кажеш?
– А хай же,– відмовляє їй чоловік,– коли так, іде та й принесе мені заробленого карбованця. Отоді й залишу йому моє добро.
– Добре,– каже та. – Я скажу синові.
А тоді пішла до свого одинака та й на такий розум наставляє :
– На тобі, синку, карбованця та й біжи десь до вечора погуляй. А як звечоріє, принеси карбованця батькові, скажи, заробив.
Син так і вчинив. Віявся десь цілий день, а ввечері й несе батькові карбованця:
– Ось,– каже,– заробив.
Понюхав батько того карбованця, покрутив у руках та й укинув у вогонь:
– Це не ти його заробив!
Засміявся син та й пішов до матері, а та ще дужче занепокоїлася.
Другого дня знову тицьнула синові карбованця та й научає:
– Біжи десь погуляй, а ввечері добрячий гак пробіжи та й скажеш батькові:
«Ось, бачите, як упрів, поки карбованця заробив».
Парубок так і вчинив. Прибігає до батька весь мокрий та й хвалиться:
– Бачите, тату, як упрів, аж лоб мокрий. Наледве заробив карбованця!
Понюхав батько карбованця знову, покрутив, повертів та кидь у вогонь:
– Брешеш, сину, не заробляв ти його!
А тому й байдуже, засміявся та й побіг до матері.
Збагнула та, що недобра її рада, та й каже:
– Бачиш, сину, що не обдуримо ми твого батька. Іди куди-небудь та попрацюй один тиждень. Як уже там не буде, хай собі й по п’ятаку, а все-таки наскладаєш карбованця.
Послухався син матері, пішов. Цілий тиждень не розгинався, наледве наскладав карбованця. Приніс батькові, а той понюхав гроші, глипнув на них і з цього боку, і з того та й знову кинув у піч:
– Ні, сину, це не ти заробив!
Скочив парубок до печі й почав вигрібати ті копійки із жару, а далі й каже:
– Що ти, батьку, наробив? Я просвітлої години не мав, поки цього карбованця заробив, а ти взяв та й у піч укинув!
– Оце ж тепер,– каже батько, – я повірю, що ти сам заробив. Отож бачиш, як його заробляти. Працюватимеш – то й матимеш, а ні – з голоду помреш.
Навчив батько сина та й почав риштувати воза туди, звідкіля не вертаються.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: