ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Золоте дерево
Золоте дерево

В одного чоловіка було два сини. Після його смерті брати поділили між собою майно. Коли дійшла черга до корів, менший брат запропонував:
– Знаєш, брате, давай я збудую новий загін для корів поруч із старим. Увечері корови повертатимуться із пасовиська, скільки корів зайде у новий загін – всі мої.
– Нічого в тебе не вийде, бо корови підуть за звичкою у старий загін,– відповів старший.
– Не хвилюйся, вийде!
– Я тобі кажу, що жодна корова не зайде в новий загін!
– А хіба тобі не все одно? – стояв на своєму менший.
Бачить старший, що не переконає меншого, бо його всі вважали за дурня. Нехай що хоче, те й робить... Менший брат збудував новий загін поруч із старим. Увечері всі корови зайшли в старий загін, тільки одна худа, кривенька корівка забрела в новий.
– Така моя доля,– зітхнув менший брат і забрав ту корівку собі. Він вирішив її зарізати, а м'ясо продати.
Зарізав менший брат корову, а ж коли чує над головою:
– Кра! Кра!
Підвів хлопець голову і побачив ворон.
– Що, хочете м'яса? – спитав він.
– Кра! Кра!
– Хочете, значить, зачекайте трохи!
Менший розклав м'ясо на купки та й каже:
– А тепер платіть по двадцять п'ять золотих.
Ворони схопили м'ясо й полетіли до своїх гнізд.
– Гаразд, заплатите в суботу ввечері,– вирішив менший брат.
Прийшов він додому, а старший брат питає:
– Де ти подів свою корову?
– Зарізав, а м'ясо продав.
– Продав? Молодчага, мабуть, щось уторгував?
– Я м'ясо продав воронам,– відповів менший.– А гроші вони віддадуть у суботу.
– Що ти наробив? Де це видано, щоб у ворон були гроші!
– Ось побачиш! – каже менший.
У суботу ввечері він пішов до ворон. Став під деревами та й гукає:
– Ей ви, розплачуйтеся за м'ясо!
Ворони літали сюди-туди, кружляли над ним, і тільки чулося:
– Кра! Кра!
– Кажете, в наступну суботу? – спитав хлопець.– Ну добре, хай буде по-вашому.
Минув тиждень. Менший брат пішов до ворон, став під деревами, гукає:
– Платіть за м'ясо!
– Кра! Кра! – відповіли ворони.
– Що, в наступну суботу? Ні, я не буду більше чекати! Як собі хочете, а гроші мені віддайте!
– Кра-кра, кра-кра! – знову донеслося до нього.
– Коли не хочете по-доброму, я позрубую всі дерева, на яких ваші гнізда!
Але ворони ніби не чули його погроз. Тоді менший брат узяв сокиру й заходився рубати перше дерево. Рубав, рубав, коли бачить – на дереві дупло. Засунув туди руку, а там – торбина із золотом.
– То ви маєте золото, а платити не хочете! – розсердився він. Потім узяв трохи золота та й пішов до брата.
– А ти казав, що ворони не заплатять за м'ясо... Ось дивись! – І він показав золото.
Старший брат мало на ногах встояв.
– Як же це вони могли заплатити? – питає.
– Спершу не хотіли. Тоді я взяв сокиру та й почав рубати дерево, де їхні гнізда; коли бачу – дупло. А в дуплі – золото! Я взяв, скільки мені треба...
– А далі,– перебив старший брат,– що ти зробив далі?
– Решту залишив там.
– Ходімо, бігом туди заберемо що залишилось!
– Ходімо.
Прийшли брати до дерева, де було золото, витягли з дупла торбину. Старший брат радить:
– Давай ділитися.
– Згода,– відповідає менший,– тільки з умовою: ти понесеш торбину, бо вона для мене заважка.
Узяв старший брат торбину, і пішли вони додому. Зненацька повіяв сильний вітер. Брати, не довго думаючи, вилізли на густе, розлоге дерево, щоб переждати негоду. Тільки-но вмостилися, глянули вниз – а під деревом стоять троє чоловіків, хтозна-звідки й узялися. Це були злодії. Вони тут переховували награбоване добро.
– Переждімо грозу,– мовив перший. А тоді що будемо робити? – спитали інші.
– Спочатку підемо до дерева, де гніздяться ворони, перевіримо, чи золото наше ціле, потім – до дерева, де живуть сови, подивимося, чи на місці діаманти; нарешті сходимо до дерева, де живуть сичі, глянемо на наші перли.
Старший брат штовхнув меншого: мовляв, мовчи! Але той як закричить:
– Я все знаю! Я все знаю!
Перелякані злодії – як дременуть звідти!
Спустилися брати донизу. Спочатку пішли до дерева, де жили сови, і забрали діаманти, потім пішли до дерева, де жили сичі, і забрали перли. Повернулися щасливі додому.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: