ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Плоди податків
Плоди податків

Жив колись у Тавризі перський цар, оточений візирами та слугами. Якось каже цар своїм візирам:
– Слухайте-но, візири, сидячи отак у палаці, ми ніколи не дізнаємося, що діється в країні!
– Як же бути, державцю?
– А ось як: перевдягнімося дервішами й подамося по всіх закутках. Отоді напевно дізнаємося, як воно насправді.
Зодяглися цар і його найстарший візир дервішами, сіли на коней і вирушили в дорогу.
Їхали вони, їхали та й доїхали до одного великого саду. Саме стояла спека, тож напала на царя й дервіша спрага. Гукнули вони садівника, попросили води напитися. Садівник замість води виніс їм два гранати, один розрізав, надавив у кухоль соку, подав подорожнім. Випили вони гранатового соку, вгамували спрагу. А другий гранат садівник дав їм на дорогу.
Як трохи від’їхали, цар каже візирові:
– Бачиш як – було соку лише з одного граната, а ми насилу допили... Мабуть, великі прибутки має садівничий зі свого саду?
– Але ж він працює, то й має за свою працю.
А цар своєї гне:
– І чому це я досі не наклав податків на сади?
Повернулися вони до палацу, і цар наказав обкласти сади великими податками. А через два-три роки цар зі старшим візиром знову перевдяглися дервішами й подалися в мандри. Після довгих блукань знову прибилися вони до того саду і, як і тоді, попросили в садівника води. Пішов садівник шукати гранатів, щоб напоїти соком мандрівників, обійшов увесь сад, але жодного не знайшов. Нарешті в якомусь закапелку натрапив на зморщений, висхлий плід, розрізав його, але навіть краплинки не виступило. Здивувався цар та й питає:
– Слухай-но, садівниче, років зо три тому ми попрохали в тебе напитися. Ти виніс нам один гранат, і його соку виявилося досить, щоб угамувати спрагу нам обом. А тепер у тому ж таки саду та не знайшлося бодай одненького граната?
– Гей, дервішу-баба,– журно зітхнув садівник,– не захотів наш цар, щоб сади багатими врожаями рясніли, а садівники ті врожаї збирали.
– А що такого зробив цар? – питає дервіш.
– Як–що зробив? Такі податки на нас наклав, що обібрав нас до ниточки. Не змогли ми як слід саду доглянути, усохли дерева, не дали плодів.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: