ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Сніг і заєць
Сніг і заєць

– І чого це в мене голова болить? – скаржиться сніг зайцю.
– Весна настала, ти починаєш танути. Отож у тебе і болить голова. – каже йому заєць.
Шкода стало зайцю снігу. Гірко заплакав він.
– Ой, як мені шкода, що ти танеш. Я по тобі взимку бігав, ямку собі розгрібав – від вовка, лиса, ворона та яструба ховався. Як же я тепер без тебе житиму? Кожен мене, біленького, побачить і задзьобає.
Став заєць весну просити, щоб вона не чіпала сніг. А тим часом сонце пригріває. Сніг швидко тане, струмки шумлять, і весна не чує зайчика. Нарешті почула весна зайчикове прохання й каже:
– Не в силі я зупинити танення снігу. Краще я твій білий кожушок поміняю на сірий. Ти улітку зможеш сховатися в сухому листі, кущах, траві. Ніхто тебе не знайде.
Зрадів заєць, подякував весні й побіг додому. Відтоді щороку заєць міняє свій зимовий білий кожушок на весняний сірий.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: