ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Хитра лисиця
Хитра лисиця

Якось лев, цар усіх звірів, надумав помірятися з ким-небудь силою, поборотися. Цілий день проходив, та так і не знайшов рівні собі. Розгнівався лев – як це так, що й поборотися ні з ким. Сердито подивився він навколо й раптом помітив величезного старого дуба. Зібрався лев на силі і вдарив дуба – хотів побороти. Тоді вдарив ще й ще раз, бив головою, а дуб навіть не зворухнувся. Двадцятий раз він так ударився головою, що кров потекла. І впав непритомний. 
А йшла мимо лисиця, побачила, що цар звірів поранений, і пішла гукати на поміч, щоб перенести лева до його домівки – хай там собі лікується. Зібралися два ведмеді, два вовки, заєць і лисиця-кума. Ведмеді взяли лева за передні лапи, вовки за задні, заєць хвоста підпирає, а кума-лисиця показує дорогу та повчає: 
– Бабо ведмедице, ступай помалу, не тряси лева. Бачиш, який він побитий, боляче йому, та ще й кров капає. 
Внесли лева до його домівки, поклали непритомного та й пішли собі. 
Минуло кілька днів, і баба ведмедиця сказала, що піде провідати хворого. 
Влізла в хату до лева, а там душно, неприємне повітря. 
Лев чи то від болю, чи то від голоду був дуже сердитий і, коли баба ведмедиця влізла в хату, проревів: 
– Скажи мені, ведмедице, чи поганий дух у моїй хаті? 
– Поганий, леве, дуже поганий, дихнути нічим! 
– То поможи мені, ведмедице, я встану й провітрю трохи. 
Підійшла баба ведмедиця до лева помогти йому підвестися, а лев ударив її лапою і вбив. З’їв лев ведмедицю, облизався і ліг спати. 
А заєць якраз був перед порогом. Він бігав у поле по цілющі трави – хотів приготувати для лева ліки. 
Чув він, про що питав лев ведмедицю і як та йому відповідала, і бачив, як лев розірвав ведмедицю і з’їв. 
Заєць постояв трохи, подумав і, переборовши страх, зайшов до хати. 
– Добридень, леве! Приніс тобі цілющих трав,– заговорив заєць.– У чому б їх зварити? Ти повинен випити, щоб швидше видужав. А то як же нам жити без царя? 
– Ще звариш, зайчику,– обізвався лев.–Скажи краще, тхне чи пахне в моїй хаті? 
– Пахне, леве, пахне! 
– Гаразд, зайчику, я знаю, ти добрий приятель,–сказав лев.–Ходи-но поправ мені подушку, а то все сповзає й падає. 
Підбіг заєць, підняв подушку, хотів підкласти левові під голову, але той розкрив пащу й проковтнув зайця. 
Надвечір прийшов кум-вовк. Він приніс хворому невеличке ягня. 
– Скажи, вовче, як у моїй хаті? – запитав лев.– Тхне чи пахне? 
– І тхне, і пахне,– промимрив вовк, не розуміючи, чого той хоче. 
А лев розгнівався та як схопиться, розірвав кума-вовка, з’їв і став сильний, як ніколи. 
Наступного дня прийшла кума-лисиця. Вона ще здалеку помітила, що лев знову здоровий і сильний. Лисиця низько вклонилася, усміхнулася і тоненьким голосочком запитала: 
– Тобі вже краще, наш царю? Бачу я, такий ти здоровий та сильний, що можеш будь-кого перемогти. 
Зрадів лев, почувши такі слова, та й питає: 
– Скажи мені, лисице, тхне чи пахне в моїй хаті? 
– Даруй мені, леве, але я не знаю,– усміхнулася лисиця.– Ходила оце по рибу, застудилася і вже днів зо три нежить у мене – нічого не чую. Думала навіть не йти до тебе, щоб не заразити, а тоді сказала собі: хто ж провідає хворого лева? 
Зрозумів лев, яка хитра й розумна лисиця, і не розірвав її.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: