ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Зозуля і риба
Зозуля і риба

Зібралися якось усі звірі й птахи, щоб вибрати з-поміж себе найдобрішого. Це б і показало кожне свою добрість, так де там – почали всі докоряти одне одному: ти поганий тому, а ти тому, ти через це, а ти через те. Врешті-решт погодилися, що кожне має якусь, хоч невеличку, ваду. І так усі, одне по одному, каялися та обіцяли стати добрими.
Дійшла черга й до зозулі. 
– Ой, зозуле-зозуле! – водно загукали птахи.– Та ти б соромилась і на очі нам показуватись! 
– Чому це? – запитала зозуля,– Чому б я не мала показуватися? Люди мене люблять, по мені пізнають, коли приходить весна, я їм провіщаю, хто скільки ще проживе. 
– Люди, може, тебе й люблять, може, ти їм провіщаєш, скільки хто проживе, але ти все одно погана, бо підкидаєш свої яйця в чужі гнізда, і ми мусимо висиджувати твоїх пташенят. Чи тобі не соромно, що ти ніколи не вигодовуєш своїх діток? 
Зозуля похнюпилась і тихо сказала: 
– Це так, я справді кладу яйця в чужі гнізда, і вам доводиться виховувати моїх пташенят. Але чому ви нічого не кажете про рибу, яка кидає свої яйця у воду? 
– Ти риби не чіпай, зозуле! – зауважила одна стара ластівка, що висиділа багато зозулиних яєць. – Ми зараз про тебе говоримо, а не про рибу. Якби ми висиджували рибині яйця, то й судили б її, а не тебе.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: