ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Шануй батька і в старості
Шануй батька і в старості

Жив колись дідусь. Поки ще був трохи молодший, заробляв гроші й доглядав дім, а як постарів, геть спорохнявів: не міг ходити й спирався на милиці. Був у нього одружений син і онук – уже чималий хлопець.
Якось дідусь тяжко захворів,– бо син і невістка не доглядали його, покинули напризволяще. 
Лежав старий довго, невістці набридло ходити за ним, тож одного разу вона й сказала чоловікові: 
– Викинь його з хати, він мені заважає! 
– Гаразд,– погодився син.– Батько тільки їсть дарма мій хліб. Давай винесемо його аж туди, у стару кошару. 
Взяв син дерев’яного дрючка, яким згрібають сіно, підчепив батька за пояс, бо той був у брудному одязі, витяг з хати, затяг у стару зруйновану кошару і там кинув. Наморочившися з батьком, він спересердя жбурнув дрючка, а його син усе те бачив і запитав: 
– Тату, навіщо ж ти викинув дрючка? 
– А тобі що, синку? 
– Підніми його, згодиться й для тебе,– відказав хлопець батькові.– Як постарієш, чим тебе тягти на смітник? 
Стало соромно батькові. Вернувся він, узяв старого на руки й заніс до хати. Наказав жінці одягти його в чисту одежу. І відтоді не дозволяв їй і слова сказати проти старого батька.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: