ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Хитрий Петр на тому світі
Хитрий Петр на тому світі

Якось ішов подорожній через село, захотілося йому пити, і він підійшов до криниці. 
– Звідки йдете, дядьку? – запитала його жінка, що саме брала воду, 
– З того світу,– відповів подорожній, що був не хто інший, як Хитрий Петр. 
– Справді з того світу? 
– Авжеж. Я прийшов на цей світ прогулятись, набратися здоров’ячка, а тоді піду й віднесу здоров’ячко померлим. 
– Знаєте, дядьку, є в мене син на тому світі, Іванчом його звуть. Може, ви знаєте його? Чи не бачили його часом? 
– Звичайно, бачив. Тільки хочу тобі сказати – дуже вже він зубожів: носить воду на спині, продає і тим собі на хліб заробляє. 
– Ой, бідний мій Іванчо! Дам я вам, дядьку, грошей, занесіть йому, нехай він купить собі коня та не носить воду на спині. 
Сказала це дурна жінка й дала п’ять золотих незнайомому чоловікові. 
Узяв Хитрий Петр гроші й пішов собі. 
А жінка прийшла додому і похвалилася чоловікові, як вона послала Іванчові гроші на той світ, спасибі добрій людині. Та чоловік не був такий дурний, як його жінка, одразу дотямив, що тут брехня, вибіг з хати, стрибнув на коня й кинувся навздогін. 
А Хитрий Петр ішов та все озирався. Як помітив позаду вершника, зрозумів, у чім річ. Підійшов він до вівчаря, що недалечко пас вівці, і каже йому: 
– Вівчарю, бачиш он того вершника? Це страшна людина. Він скрізь ходить, вишукує вівчарів, дере з них шкіру й робить з неї барабани. Як хочеш врятуватись, то дай мені свою одежу, а я тобі дам мою, бо він мене знає і нічого мені не заподіє, а ти одягни мою одежу, вилізь на отого дуба і сиди в гіллі, поки вершник поїде собі геть. 
Злякався вівчар, повірив Хитрому Петрові, помінявся з ним одежею і поліз на дерево. 
Аж ось і вершник від дороги над’їхав і питає Хитрого Петра: 
– А чи не бачив ти, вівчарю, чоловіка – йшов тут недавно? Хай йому грець, обдурив мою жінку – п’ять золотих у неї забрав. 
– Он він, сховався на дубі. Давай я тобі коня потримаю, а ти полізь та піймай його. 
Той так і зробив, а Хитрий Петр скочив на коня і втік. 
Вернувся чоловік додому, а жінка й питає його: 
– Гей, чоловіче, забрав гроші? 
– Ні,– відказав чоловік,– я ще й коня йому дав, щоб він швидше відніс гроші нашому Іванчові.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: