ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Життя – це сходи
Життя – це сходи

Якось Хитрий Петр розбагатів. Таку комерцію закрутив, що страх! Одного разу до його крамниці зайшов обідранець і попросив у Петра грошей, щоб купити собі поїсти.
Хитрий Петр зразу дав йому гроші на обід, подарував одежу, щоб той тепліше вдягся, і сказав: 
– Як тобі немає куди податися, залишайся працювати у мене, я тобі платитиму й годуватиму тебе. 
– Я б залишився, хазяїне,– відповів жебрак,– та не зможу в тебе працювати. 
– Чому? Чи ти не хворий? – розтривожився Хитрий Петр. 
– Я не хворий, просто не терплю людей з грошима. Я теж був заможним паном, мав прислугу й наймитів, незліченні череди худоби. Та от не судилося вберегти усе те, і тепер я живу в злиднях. 
– Як же ти усе втратив? – запитав Хитрий Петр.– Втрати – то не біда, бо й приказка є: життя – це сходи, хто піднімається вгору, хто спускається вниз. 
– А я тобі скажу таке,– відповів жебрак,– кожний скарб має межу, свій край. Ніщо не буває безмежне й бездонне. 
Жебрак пішов, а Хитрий Петр ніяк не міг заспокоїтись. Що сталося з тим чоловіком, який з багатія став жебраком? А через якийсь час до його крамниці завітали селяни. Вони купували крам, платили гроші, розмовляли, поки настав час обідати. Хитрий Петр пішов обідати з покупцями й замовив кожному по оку вина. Але один селянин, той, що мав при собі громадські гроші, відмовився пити. 
– Нічого тобі не зробиться, хлопче! – сказав Хитрий Петр.– Це чудове вино, від нього не болітиме голова. 
– Голова не болітиме, Петре, але воно дуже усолоджує! – відповів чоловік.– Був у нашому селі один молодий пан. Здавалось, що майну й худобі його батька кінця-краю немає. І той молодий хазяїн став частуватися винцем. Сьогодні випив чарку, завтра – дві. І це його так  тішило, так усолоджувало, що тільки сяде – зразу ж око вина, а то й два ока вихилить, п’є і не працює. І скоро пропив геть усе. Ходить тепер по світу жебраком.
– А, то він приходив і до мене,– сказав Хитрий Петр, згадавши обідранця.– Прийшов, а я не знав, у чім річ, і сказав йому, що життя – це сходи: хто піднімається вгору, хто спускається вниз. Коли б знав, що то пияцтво довело його до жебракування, то згадав би йому іншу приказку: хто полюбляє пить, той на тонкій кризі стоїть!



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: