ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Лев та вовк
Лев та вовк

Ходив по лузі кінь. Іде лев.
– Іди за мною! – наказав лев. 
– А чого я піду? – питає кінь. 
– Як смієш ти розмовляти так зі мною? – крикнув грізно лев.– Хіба не знаєш, хто я? Я – звір над звірами. Я голодний і хочу тебе з’їсти. 
– Е,– каже кінь,– не ті тепер часи, що хто кого нагне, той того наб’є. 
– Ти осмілюєшся думати, що я слабший від тебе? 
– Я в цьому певний,– каже кінь. 
– Давай мірятися силою. 
Лежав на лузі камінь. 
– Іди сюди,– каже кінь. 
Підійшли до каменя. 
– Ти можеш так стукнути по цьому каменю, щоб із нього іскри посипались? 
Дряпонув лев лапою по каменю – пазури поламав. 
– Ой, леве, леве! А ще називаєш себе звіром над звірами! Дивись, як я стукну! 
У коня на ногах були залізні підкови. 
Стукнув кінь копитом по каменю, іскри так і злетіли. Злякався лев, кинувся назад у ліс. Біжить, не оглядається. 
– Куди біжиш, леве? – питає його вовк. 
Лев сказав вовкові, якого страшного звіра він зустрів. 
– І ти його злякався? питає вовк.– От, якби він мені попався, я швидко з ним поквитався б. Тільки покажи мені його. 
Узяв лев вовка в передні лапи, сам на задні став. 
– Дивись! 
Леву здалося, що він легенько вовка тримав, а в того кістки затріщали і дух вилетів геть. 
– Ну що, бачиш? 
Нічого не каже вовк. 
– Чого ж ти мовчиш? 
Опустив лев вовка на землю, бачить – не дихає вовк. 
– Ех ти, хвалько, тільки побачив його і то зомлів. А я мірявся з ним силою! 
Кинув лев вовка, а сам далі побіг.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: