ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Лев та вовк
Лев та вовк

Ходив по лузі кінь. Іде лев.
– Іди за мною! – наказав лев. 
– А чого я піду? – питає кінь. 
– Як смієш ти розмовляти так зі мною? – крикнув грізно лев.– Хіба не знаєш, хто я? Я – звір над звірами. Я голодний і хочу тебе з’їсти. 
– Е,– каже кінь,– не ті тепер часи, що хто кого нагне, той того наб’є. 
– Ти осмілюєшся думати, що я слабший від тебе? 
– Я в цьому певний,– каже кінь. 
– Давай мірятися силою. 
Лежав на лузі камінь. 
– Іди сюди,– каже кінь. 
Підійшли до каменя. 
– Ти можеш так стукнути по цьому каменю, щоб із нього іскри посипались? 
Дряпонув лев лапою по каменю – пазури поламав. 
– Ой, леве, леве! А ще називаєш себе звіром над звірами! Дивись, як я стукну! 
У коня на ногах були залізні підкови. 
Стукнув кінь копитом по каменю, іскри так і злетіли. Злякався лев, кинувся назад у ліс. Біжить, не оглядається. 
– Куди біжиш, леве? – питає його вовк. 
Лев сказав вовкові, якого страшного звіра він зустрів. 
– І ти його злякався? питає вовк.– От, якби він мені попався, я швидко з ним поквитався б. Тільки покажи мені його. 
Узяв лев вовка в передні лапи, сам на задні став. 
– Дивись! 
Леву здалося, що він легенько вовка тримав, а в того кістки затріщали і дух вилетів геть. 
– Ну що, бачиш? 
Нічого не каже вовк. 
– Чого ж ти мовчиш? 
Опустив лев вовка на землю, бачить – не дихає вовк. 
– Ех ти, хвалько, тільки побачив його і то зомлів. А я мірявся з ним силою! 
Кинув лев вовка, а сам далі побіг.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: