ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Сонце і місяць
Сонце і місяць

Люди кажуть, що Сонце і Місяць були братами. Сонце було старшим братом, а Місяць – молодшим. Жили вони разом в одній хатині далеко від батьків.
Якось їм сповістили, що їхній батько тяжко захворів і хоче їх побачити перед смертю. 
Сонце й каже: 
– Я піду завтра зранку, бо вже пізно. 
А Місяць, занепокоївшись, що батько може й не дожити до ранку, негайно подався в дорогу і застав батька ще живим. Батько запитав: 
– А де твій брат? 
– Він прийде завтра. 
– Ти один мій справжній син, бо тільки ти поспішив до мене, коли дізнався, що я вмираю. 
Батько благословив свого сина Місяця і сказав: 
– А твій брат весь час шукатиме мене, але ніколи не побачить. 
Сказав і помер. 
Сонце прийшло наступного дня аж опівдні. Батька вже не було, і Сонце пішло його шукати. Увечері воно лягло спочивати, стомившись за день. А зранку знову рушило на пошуки. Але й цього разу нікого не знайшло. Розгнівалося Сонце і сховалося за хмари, а щоб покарати людей, наслало удосвіта на землю тропічну зливу. 
А потім знову пішло блукати небом. Щовечора воно спускалося на землю, аби хоч щось знайти попоїсти, але так нічого й не знаходило. Знову вирішило покарати рід людський. Тривала посуха впала на землю. 
І досі Сонце не може наїстися і, гніваючись, посилає на людей то зливи, то посухи. 
Отак Сонце встає щоранку і йде на спочинок увечері, цілісінький день блукаючи у пошуках батька... 
А Місяць час від часу з’являється на небі, згадуючи про той день, коли батько помер, благословляючи його.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: