ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Лісові таємниці
Лісові таємниці

Якось пішов один чоловік із сином ставити в джунглях пастки. Нарили вони ловецьких ям, наставили пасток та й повернулися в село.
Через три дні посилає батько хлопця перевірити пастки і принести додому дичину, яка туди потрапила. 
Пішов хлопець у джунглі і назбирав таку купу дичини, що й не знає, як її до села донести. Поскладав він усю ту здобич у лісовій хижі і думає, якого звіра вибрати, щоб узяти з собою. Поки він так вибирав та вагався, аж чує раптом, хтось зовсім близенько б’є у барабан і співає: 
Нам начхати на їжу,
Ми живемо самими піснями й танцями!
Нам начхати на їжу,
Ми живемо самими піснями й танцями!
Хлопця так заворожила та пісня, той ритм тамтама, що він і собі пішов у танок і став співати разом з невидимкою. Отак протанцював хлопчина аж до заходу сонця. А тоді згадав, що вже час додому. А в селі вже всі чекали його зі здобиччю. 
Яке ж було розчарування, коли він прийшов з порожніми руками! Батько зустрів його такими словами: 
– Чому ти прийшов так пізно, якщо в пастках нічого не було? Наші прадіди казали: «З невдалого полювання мисливець вертається рано». Відтепер, як не знайдеш дичини в пастках, швиденько вертайся до села, щоб люди даремно не сподівалися на здобич. 
Хлопець нікому не сказав про свою пригоду. Минуло три дні, і батько знову посилає його перевірити пастки. Як і першого разу, зібрав хлопець дичину з кожної пастки. Знову поскладав її в лісовій хижі і вирішив принести додому двох гарних антилоп. Почав він складати їх у кошик, який сам зробив з паль-мового волокна. Та щой но підняв ношу і зібрався йти до села, як почув той самий звук барабана, що й першого разу. І так його зачарував швидкий ритм, що він кинув на землю кошика і знову пішов у танок. Танцював хлопець, тан-цював, навіть про голод забув. Настав вечір. Не наважився хлопець нести до села дичину, яку склав у кошик, так і повернувся з порожніми руками.
Цього разу вже всі стали його картати. Образився хлопець і вирішив розпо-вісти про свою пригоду батькові. Розсміявся той і каже сину: 
– Завтра поведеш мене до лісу, щоб я пересвідчився, чи ж справді чарів-ний той тамтам, через який ти нас вже цілий тиждень позбавляєш м’яса. 
Наступного дня подалися вони вдвох перевіряти пастки. У кожній знайшли дичину. Перенесли здобич до лісової хижі. Батько став пакувати дичину. Але в ту мить, коли вони вже збиралися йти, заграв чарівний тамтам і почулася чарівна пісня: 
Нам начхати на їжу,
Ми живемо самими піснями і танцями!
Нам начхати на їжу,
Ми живемо самими піснями і танцями!
Музика справді була така весела, що ноги самі просилися до танцю, отож батько й син кинули свою ношу на землю та й пішли в танок. Але батько завів своєї пісні у відповідь на спів невидимок. Ось що він співав: 
О, що то за мелодійна пісня!
О, що то за чарівний тамтам!
О, яка то майстерна рука на ньому грає!
А чи не пригостилися б співець та музики хоч трішки м’ясом?
Батько співав так гарно, що зі своїх схованок юрбою повилазили лісові духи. Чоловік тоді їм і каже: 
– Я вам дам дичини, якщо ви допоможете мені перенести до села оцю здобич. 
Лісові духи дуже зраділи. Кинулися вони шматувати м’ясо, співаючи й танцюючи. А тоді навантажили собі на плечі те, що лишилося, і провели батька з сином аж до самого села. Поклали вони свою ношу біля першої хатини і повтікали назад у джунглі. 
Відтоді хлопець почав пізнавати лісові таємниці. От і казці кінець.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: