ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Ціна байдужості
Ціна байдужості

Одного ранку стара Н’Ту пряла в своїй хатині бавовну. Біля її ніг весело палахкотів вогонь, а поруч дрімав білий кіт.
Раптом зі стелі хатини впали дві ящірки. Вони зчепилися в клубок й аж шипіли з люті, кусаючи одна одну. Бійка точилася не на життя, а на смерть. Кіт, побачивши це, попрохав стареньку Н’Ту розняти розлютованих ящірок. 
– Котику,– відказала стара Н’Ту,– не можу я кинути роботу через двох звіряток, які вирішили погратися. Мені треба прясти бавовну. 
Стурбований кіт вибіг надвір і побачив козу, яка мирно скубла травичку. 
– Кізонько-сестричко, у хатині старенької Н’Ту дві ящірки б’ються на смерть. Чи не могла б ти розняти їх? – запитав він. 
– Котику-братику,– відказала коза,– яке мені діло до тих ящірок? Батько й мати казали мені, що тому, хто часто втручається у сварки молодших, колись доведеться відповідати перед старшими. 
Побіг кіт далі. Він летів, як стріла, і незабаром опинився в чагарях. На галявині побачив корову, яка паслася окремо від череди. 
Підбіг до неї та й каже: 
– Корівко-сестричко, у старенької Н’Ту дві ящірки б’ються так, що аж луска з них летить. Зглянься, якщо твоя ласка, помири їх. 
Корова хитнула головою так, що кіт ледве встиг відскочити від її рогів. Тікаючи, він почув, як корова бурчала: 
– Нікчемна кицька! Не вистачало ще мені рознімати оскаженілих ящірок! Хай гризуться, хай зжеруть одна одну, яке мені до того діло? 
Та кіт не втратив надію і побіг до сусіднього села, в якому жив вождь громади. 
Спинився він біля прекрасного вороного коня-скакуна вождя. 
– Прекрасний коню, в хатині старенької Н’Ту на смерть б’ються дві ящірки. Може, поки не пізно, ти побіжиш туди і рознімеш їх? 
– Котику-братику,– відказав кінь,– у ящірок немає розуму, а тому вони можуть зрозуміти, що велить здоровий глузд. А якщо так, то чого мені бігти й рознімати їх? 
Побіг кіт далі. Серед сільських хатин він відшукав великий будинок вождя. Не звертаючи уваги на гавкіт собак, наблизився до володаря і сказав: 
– О володарю, у сусідньому селі гризуться дві оскаженілі від люті ящірки. Вони напевно загинуть, якщо ти не пошлеш туди вояків розняти їх. 
– Слухай, котику, я люблю тебе так само, як і своїх собак. Ящірки, звичайно, теж корисні тварини, але, якщо вони загинуть, нічого від того не зміниться в світі. Вертайся краще додому і не метушись. 
Кіт знехотя подався назад у село і там побачив, що хатина старої Н’Ту згоріла дотла. Пізніше він довідався, що ящірки штовхнули кошик з бавовною у вогонь. Стара Н’Ту поспіхом схопилася на ноги і зачепила головешки. Жар посипався на одежу та хатнє начиння. Марно старенька намагалася погасити вогонь. Від диму у неї запаморочилась голова, і вона знепритомніла. Вогонь перекинувся на солом’яну стріху, і хатина невдовзі перетворилася на вогняне пекло, яке не вдалося погасити водою. Отак загинула стара Н’Ту.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: