ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Соломинка
Соломинка

Жив собі колись у провінції Ямато бідний-пребідний, але добрий душею парубок.
Не мав він і жменьки рису, тож одного дня вирушив до храму Хаседзі, побудованого на честь богині милосердя Каннон.
– Милосердна Каннон, допоможи мені! Я згоден на будь-яку роботу,– почав він благати.
Двадцять днів молився він, а вранці двадцять першого приснився йому дивний сон.
Явилася йому богиня Каннон і сказала:
– Не гребуй навіть першою-ліпшою дрібницею, що попаде тобі в руки.
Парубок прокинувся.
– Спасибі тобі, милосердна богине, за пораду.
На радощах парубок кинувся бігти, але ненароком спіткнувсь і впав. А коли підвівся і хотів обтрусити одяг, побачив на ньому соломинку. Хотів і її струсити, але передумав. «Навіть найменшої дрібниці не треба викидати»,– згадав він і подався додому.
Іде та йде, коли це – гедзь над головою задзижчав. Парубок його одганяє, а гедзь усе кружляє над ним, мало на ніс не сідає.
Нарешті парубок спіймав гедзя, обмотав соломинкою і прив’язав до прутика.
Саме тоді трапилась йому на дорозі мати з хлопчиком, сином знаменитого воїна-самурая, у супроводі слуг. Хлопчик помітив гедзя на прутику та й ну кричати:
– Хочу це! Хочу це!
Слуга спитав у парубка:
– Ти б не віддав нам того гедзя?
– А чого ж ні, віддам.
Хлопцева мати віддячила парубкові трьома мандаринами.
«Ну от, за соломинку дістав три мандарини», – зрадів парубок і пішов далі, закинувши на плече палицю з прив’язаними до неї мандаринами.
Іде та йде, аж бачить – сидить на узбіччі знеможена дочка якогось вельможі, а навколо неї – розгублені слуги.
Парубок, зацікавлений, підійшов ближче.
– Гей, добрий чоловіче, ти не знаєш, де тут джерело? Нашу панночку мучить пекельна спрага! – звернувся до нього слуга.
– На жаль, води тут немає. Та ось у мене мандарини, хай панночка з’їсть їх: може, вгамує спрагу.
Добрий парубок віддав панночці мандарини. Вона з’їла їх з такою насолодою, як дорогі ласощі, і відразу збадьоріла.
– Дякую! Ви мене просто врятували!
І панночка подарувала парубкові шмат шовку.
Парубок пішов далі, Іде та йде, коли це їде йому назустріч верхи на коні воїн-самурай із зброєносцем.
«Який чудовий кінь!» – подумав парубок.
Зненацька кінь спіткнувся, впав на землю і не ворушиться.
І самурай, і зброєносець заметушилися, взялися коня напувати, гладити йому шию, та марно – кінь був мертвий. Довелося позичити нового коня у селян.
– Шкода, такий був гарний кінь! – сказав парубок.
– За нього ж стільки заплачено! Та й куплено в далеких краях,– зітхнув зброєносець.
Парубок йому на це:
– То, може, віддасте його мені? Не задурно, а за шмат шовку.
– Гаразд. Роби собі з ним, що хочеш!
Зброєносець узяв шовк і кинувся доганяти свого пана.
Парубок оглянув коня. Що довше розглядав, то більше він йому подобався.
– Благаю тебе, поверни його до життя! – звернувся парубок до богині Каннон.
І раптом сталося чудо: кінь звівся на ноги й заіржав.
– Кінь воскрес! Кінь воскрес! – радів парубок.
Повз нього проїжджав селянин, що переселявся з найближчого села кудись-інде.
– Хороший кінь! Може, вдаримо по руках: ви мені коня, а я вам – дім і поле?
– Гаразд.
Отак парубок виміняв за коня дім і поле.
Отож і вийшло, що соломинка обернулася добром і великими гараздами.
Кажуть, відтоді парубок почав сумлінно працювати і став заможною людиною.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: