ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Горобчик Одрізаний Язичок
Горобчик Одрізаний Язичок

Жили собі колись дід та баба. Якось дід знайшов у лісі маленького горобчика, що випав з гнізда, пожалів його і приніс додому.
Одного дня пішов дід у ліс по дрова, а баба заходилася прати білизну. Випрала її, хотіла накрохмалити, та коли зайшла в кухню, крохмалю в тарілці не було. Навколо тарілки, цвірінькаючи, стрибав горобчик. 
– То це ти з’їв крохмаль?! – розгнівалася баба і, схопивши ножиці, відрізала горобчикові язика. 
Увечері повернувся додому дід із оберемком дров на спині. 
– Ото втомився! А як там мій горобчик поживає? 
І дід рушив до клітки. 
Тоді перелякана баба призналася: 
– Він з’їв крохмаль, а тому я відрізала йому язик і випустила. 
– Що ти наробила, стара! За таку дрібницю язика відрізати? 
Дід узяв у руки горобчикову клітку й заплакав. 
Наступного дня дід прокинувся рано-вранці і пішов шукати свого улюбленця. 
– Де живе Горобчик Одрізаний Язичок? Де живе Горобчик Одрізаний Язичок? – розпитував він, блукаючи по бамбуковому гаю. 
– Я тут! Я тут! – почулося з гущавини. 
– Ось я тебе і знайшов! – зрадів дід, коли натрапив у густих заростях на гарненький будиночок. 
Горобчик Одрізаний Язичок вийшов йому назустріч і вклонився. 
– Дідусю, пробач, що я вчора з’їв крохмаль! – мовив він. 
– Та нічого. Біда тільки, що стара так жорстоко з тобою вчинила. ' 
Коли дід зайшов у будиночок, його обступили горобці. 
– Будьте як удома! Будьте як удома! – припрошували вони. 
Діда пригощали смачними стравами, співали йому пісень, розважали танцями. Він так розвеселився, що мало не забув про свій дім, і підвівся лише тоді, як стемніло. 
Горобці винесли дві скриньки і сказали: 
– Ось важка, а ось легка скринька. Беріть ту, яка подобається. 
– Я старий і краще візьму легку,– відповів дід, рушаючи в дорогу. 
Повернувшись додому, він відкрив скриньку й не повірив власним очам: скринька була повна-повнісінька великих і малих золотих монет. 
– Ой, скільки добра ти роздобув! Я теж хочу розбагатіти! – вигукнула баба і, не слухаючи дідових умовлянь, подалася в бамбуковий гай. 
Де живе Горобчик Одрізаний Язичок? Де живе Горобчик Одрізаний Язичок? – питала вона. 
– Я тут! Я тут! – почулося з гущавини. 
Незабаром баба опинилася перед гарненьким будиночком. Назустріч їй вийшов Горобчик Одрізаний Язичок 
– Ласкаво просимо! Заходьте! 
– Ні, ні! Я поспішаю додому. Давайте скриньку! – відповіла баба, оглядаючись навколо. 
Горобці винесли дві скриньки. 
– Ось важка скринька, а ось легка. Беріть ту, яка вам до вподоби. 
– Я беру важку. 
Баба завдала скриньку собі на спину й рушила додому. 
Заточуючись,– адже скринька була дуже важка,– вона нарешті вибралася з гаю, але далі не могла ступити й кроку – так утомилася. 
«Перепочину трохи й гляну на монети»,– вирішила баба й поставила скриньку на землю. 
– Ой! ..– закричала баба, коли, відкривши скриньку, побачила: з неї повзуть вужі, гадюки, сколопендри.
Кажуть, баба тікала, як несамовита, і благала: «Рятуйте! Рятуйте!»



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: