ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик
Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик

Давно колись жили собі чоловік і жінка, та не було в них дітей. А тому ходили вони щодня у храм молити богів, щоб ті послали їм хоч би малюсінького хлопчика.
І от одного дня знайшовся в них синок завбільшки з мізинчик. 
– Ой, яка гарненька дитина! – раділа мати. 
– Скоро підросте і нам допомагатиме! – тішився батько. 
Батько й мати назвали сина Іссумбосі, тобто Хлопчик-Мізинчик, і берегли його як зіницю ока. Хлоп’я було розумне, та от біда – нітрохи не росло. 
Минув час, і от надумав Іссумбосі вибитися в люди, впав навколішки перед батьками і просить: 
– Будь ласка, відпустіть мене у столицю. 
Спочатку батько й мати не знали, що й відповісти, але згадали, який він у них розумний, і погодилися з його проханням. Хлопчик зробив собі меч із голки, що дала мати, і вранці всі троє подалися на берег річки. 
– До побачення! – гукнув Іссумбосі і поплив униз за водою у чайній чашці, веслуючи  хасі.
Через кілька днів добрався він до столиці, переповненої людьми, каретами і кіньми. 
– Оце так столиця! – промовив хлопчик, прошмигуючи між ногами у людей. 
Невдовзі його увагу привернув величезний будинок. 
– Дозвольте зайти! Дозвольте зайти! – гукнув Іссумбосі щосили, стоячи на ганку. 
За якийсь час двері відчинились, і на порозі з’явився ошатно вдягнений вельможа. 
– Дозвольте зайти! – так само голосно повторив Іссумбосі. 
– Цікаво, хто це говорить? 
Спантеличений вельможа оглянувся навколо. 
– Я тут! Я тут! 
Іссумбосі вибрався на  гета і затупцяв ногами.
– Ого, який дивовижний чоловічок! 
Вельможа посадив Іссумбосі на долоню. 
– Мене звати Іссумбосі. Я хотів би стати вашим слугою,– мовив хлопчик. 
– Гаразд, я беру тебе на службу. 
Вельможі відразу сподобався цей маленький, але жвавий хлопчик. 
Іссумбосі був працьовитий і кмітливий, а тому в домі всі його любили. Та найбільше припав він до серця дочці багатого вельможі. 
Одного разу Іссумбосі супроводжував її до храму. Дівчина боялася, щоб на хлопця не наступили ногою, і посадила його за пояс свого  кімоно. Коли ж вони поверталися додому, в темній вуличці на них раптом напали два оні – чудовиська в людській подобі з бичачими рогами і тигрячими іклами.
– Стривайте! Я вам покажу! 
Іссумбосі вискочив з-за пояса дівчини і замахнувся мечем-голкою. 
– Ха-ха-ха! Що це за дрібнота? – зареготав один із напасників і, схопивши Іссумбосі лапою, кинув його собі в пащу. 
Хлопчик був маленький, тож міг вільно бігати в животі чудовиська і колоти його мечем. 
– Ой, болить! Ой, болить!..– заволало чудовисько і, виплюнувши хлопчика з пащі, дременуло світ за очі. 
Тоді Іссумбосі стрибнув на обличчя другого чудовиська і виколов йому око. 
– Ой, рятуйте! Ой, рятуйте! – затуливши обличчя лапами, заволав другий напасник і накивав п’ятами. 
Коли Іссумбосі опам’ятався, то побачив перед собою на землі маленький чарівний молоток – скарб чудовиськ. 
Дочка вельможі махнула цим молотком і промовила: 
– Іссумбосі, стань великим! 
І тоді сталося чудо: Іссумбосі почав рости і за мить перетворився на вродливого юнака. 
Кажуть, що незабаром після того Іссумбосі оженився з дочкою вельможі, викликав до столиці своїх батьків і всі вони зажили разом у добрі і в щасті. 

 * Хасі – дерев’яна паличка для їжі.
 * Гета – дерев’яне взуття на високих підставках.
 * Кімоно – японський національний одяг.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: