ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Дивовижний барабан
Дивовижний барабан

Жив собі колись в одному селі чоловік на ім’я Генгоро. І був у нього дивовижний барабан. Ударить він у той барабан з одного боку, скаже: «Носе, витягуйся!» – і ніс видовжується. Вдарить з другого боку, скаже: «Носе, зменшуйся!» – і ніс укорочується. 
Прийде до нього дівчина на порі й просить: 
– Пане Генгоро, трохи видовжіть мені носа. 
Генгоро вдарить по барабану з одного боку, скаже: «Дівочий носе, витягуйся!» – і приплюснутий ніс стає рівненьким. 
Прийде кирпатий хлопець і просить: 
– Пане Генгоро, вирівняй мого носа. 
Генгоро вдарить по барабану з другого боку–і ніс стає рівним. 
Отим-то всі селяни любили Генгоро, ніхто про нього і слова лихого не казав. 
Та якось заманулося Генгоро перевірити, наскільки видовжується людський ніс. Він забув про свою обіцянку служити людям тільки на радість, ліг горілиць у лузі на траві та й почав бити в барабан. 
– Носе, витягуйся! Носе, витягуйся! 
Ніс Генгоро видовжувався, аж поки сягнув даху високого будинку. Та Генгоро не переставав барабанити: 
– Носе, витягуйся! Носе, витягуйся! 
Ніс його уже сягнув гірських вершин. 
Генгоро стало важко дихати, але він не вгавав: 
– Носе, витягуйся! Носе, витягуйся! 
Тепер кінчик носа торкався хмари. 
Та саме в той час на Небесній Річці будували міст. Якраз тоді, коли там показався ніс Генгоро, теслярі майстрували поруччя. 
– А от і стовп! 
Нічого не підозрюючи, вони міцно прив’язали поруччя до носа Генгоро. «Ой, ніс уже не видовжується!» – подумав Генгоро і ще дужче забив у барабан, приказуючи: 
– Носе, витягуйся! Носе, витягуйся! 
Однак ніс уже його не слухався. До того ж, його кінчик почав свербіти. 
«Мабуть, за щось зачепився. Треба вкоротити і перевірити»,– вирішив Генгоро. 
– Носе, зменшуйся! Носе, зменшуйся! 
І ніс почав укорочуватися – та водночас Генгоро завис над землею. 
– Ой, що це таке? Хтось тримає мене за ніс! Треба поспішати! Генгоро несамовито бив у барабан і швидко піднявся понад хмари. 
Міст уже був готовий, теслярі пішли. 
– Який дурень прив’язав мене тут?! 
Генгоро розплутав мотузку – і полетів з моста сторчголов. 
– Рятуйте! Рятуйте! – закричав він і шубовснув у велике озеро. Захлинаючись водою, Генгоро насилу виплив і раптом відчув, що став 
легеньким-легесеньким. 
«Ну, дякувати долі, живий!» – подумав він. 
Справді, він урятувався, але перетворився у карася. 
Ось чому ще й тепер в озері Біва живе риба «генгоробуна» – карась «генгоро».



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: