ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
У Мишачій країні
У Мишачій країні

Жили колись собі були дід і баба.
Одного дня насипав дід у торбу гречаних коржиків, що баба напекла, та й подався до лісу по дрова. 
Працював у поті чола, а опівдні розігнув спину й зітхнув: 
– Ху-у, стомився! Мабуть, час уже й обідати. 
Сів на колоду й заходився їсти коржики. Коли дивиться – перед ним миша. 
– І ти голодна? На, їж! – сказав щедрий дід і кинув миші шматочок коржика. 
Незабаром оточила його ціла зграя мишей. 
– І ви хочете скуштувати гречаних коржиків? – спитав дід і віддав мишам майже всі коржики, сам нічого не з’їв. 
Коли повернувся додому й розповів бабі про свою пригоду, та його похвалила: 
– Добре зробив! Вони такі гарненькі, ці звірятка. 
Якось навідалася до діда й баби знайома миша та й каже: 
– Діду, недавно ви нас так щедро частували. Будь ласка, приходьте до нас у гості! 
– А де ви живете? 
– Побачите, йдіть за мною. 
Дід пішов услід за мишею і невдовзі опинився перед маленькою ніркою. 
– Як же я влізу в таку нірочку? – спитав він. 
– Заплющіть очі й вчепіться руками за мій хвостик,– відповіла миша. 
Дід послухався її, вхопивсь за хвостик і вмить опинився у Мишачій країні. 
Розплющив очі, дивиться – в кухні великого будинку миші гуртом розкачують коржики з квасолі та чумизи й наспівують: 
Хай буде нас і сто, і двісті, 
А «няу» чути нам не хочеться! 
Так-так, так-так, 
А «няу» чути нам не хочеться! 
Дід, усміхаючись, дивився і слухав. Аж тут до нього підійшла знайома миша і мовила застережливо: 
– Діду, будь ласка, не кажіть «няу»! Бо ми дуже боїмося цього слова. 
– А чого б це я мав казати «няу»? 
Миша заспокоїлась, побігла в комору й принесла дідові свіжого коржика. 
– Пригощайтеся, пригощайтеся! – припрошувала вона. 
Миша так щедро частувала діда, що в нього мало живіт не луснув. А на прощання обдарувала купою грошей. 
Вибрався дід із Мишачої країни так само просто: заплющив очі, вхопився за мишачий хвостик і вмить опинився вдома. 
Почув про цю пригоду жадібний сусід і наступного дня, прихопивши 
з собою гречаних коржиків, подався до лісу. 
Опівдні, коли він сів на колоду й узявся їсти коржики, до нього підбігла миша. 
– На, їж! – роздратовано мовив сусід і кинув їй коржика. 
Згодом миша повернулася й сказала: 
– Просимо до нас у гості! Тепер наша черга вас частувати. 
– Авжеж, авжеж! – зрадів сусід і пішов услід за мишею, а коли опинився перед ніркою, спитав: – А як же я влізу в таку нірочку? 
– Заплющіть очі й вхопіться руками за мій хвостик! 
Сусід послухався миші, вхопився за хвостик і вмить опинився в Мишачій країні. Розплющив очі, дивиться – миші гуртом розкачують коржики й наспівують: 
Хай буде нас і сто, і двісті, 
А «няу» чути нам не хочеться! 
Так-так, так-так, 
А «няу» чути нам не хочеться! 
«Все відбувається так, як розповідав сусід,– подумав він, а сам не відводив очей від скриньки під стіною.– Цікаво, скільки грошей мені дадуть? От якби всі забрати!» 
Тим часом з’явилася знайома миша і мовила застережливо: 
– Діду, тільки не кажіть «няу»! Бо ми дуже боїмося цього слова. «Он воно що! – подумав сусід. – То треба занявкати по-котячому, і миші відразу порозбігаються. А тоді й гроші можна буде забрати!» І він закричав: 
– Няу!.. 
Тієї ж миті в Мишачій країні стало темно, а всі миші дременули геть. «От добре, що ви повтікали!» – зрадів сусід і почав мацати навколо себе руками. На скриньку з грішми таки натрапив, та от лихо – дверей не знайшов. 
Кажуть, нібито він задихнувся в Мишачій країні та й помер.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: