ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Кривенька качечка
Кривенька качечка

Жили собі дід і баба, а дітей у них не було. Усе сумують вони, а потім дід і каже бабі:
—Ходімо, бабо, у ліс по гриби!
Пішли. Збирає баба гриби, глядь — у кущику гніздечко, а в гніздечку сидить качечка. От і каже баба діду:
—Подивись, діду, яка гарна качечка! Каже дід:
—Візьмімо її додому, нехай у нас живе.
Стали її брати, бачать — у неї ніжка зламана. Вони взяли її, принесли додому, зробили їй гніздечко, обклали його пір'їнками, посадили в нього качечку, а самі знову по гриби пішли.
Повертаються, бачать — у хаті скрізь прибрано, хліб напечений, борщ зварений. Вони до сусідів запитувати:
—Хто це? Хто це? Ніхто нічого не знає.
На другий день пішли дід з бабою знову по гриби. Приходять додому, глядь — а в них і варенички зварені, і веретенце з пряжею на віконці стоїть. Вони знову в сусідів запитувати:
—Чи не бачили кого?
—Бачили, — кажуть ті, — якусь дівчину, воду з криниці несла. Така красива, тільки трошки кривенька.
От дід і баба думали-думали: «Хто б це міг бути?» — ніяк не придумають. А баба потім і говорить діду:
—Знаєш що, діду? Зробимо так: скажемо, начебто ми йдемо по гриби, а самі сховаємося і підгледимо, хто це нам воду носить.
Так вони і зробили.
Сховалися за клунею і раптом бачать — виходить з їхньої хати дівчина з коромислом: така красуня, така красуня! Тільки що кривенька. Пішла вона до криниці, а дід з бабою в хату; глядь — немає в гніздечку качечки, тільки пір'я повно. Узяли вони тоді гніздечко і кинули в піч, там воно і згоріло.
А тут і дівчина з водою йде. Увійшла в хату, побачила діда і бабу та відразу ж до гніздечка, а гніздечка і немає. Як заплаче вона тоді! Дід і баба до неї, утішають:
—Не плач, люба! Будеш нам замість дочки. Будемо ми тебе любити і пестити, як свою рідну.
А дівчина каже:
—Я вік би у вас жила, якби ви не спалили мого гніздечка та за мною не підглядали. А тепер, — каже, — не хочу! Зробіть мені, дідусю, прялочку і веретенце, я від вас піду.
Плачуть дід і баба, просять її залишитися — не погоджується.
От і зробив тоді їй дід прялку і веретенце. Сіла вона в дворі і пряде. Раптом летить зграйка каченят, побачили її і заспівали:

Ген де наша діва,
Ген де наша Єва,
На метеному дворі
Та й на тесаному стовпі.
Самопрядка шумить,
Веретенце дзвенить.
Скинемо їй по пір'їнці,
З нами нехай летить!

А дівчина їм відповідає:

Не хочу я з вами:
Як ходила по лужку,
Поламала ніжку,
Ви мене залишили,
Далі собі рушили!

Скинули вони по пір'їнці, а самі полетіли далі. От летить інша зграйка. Ці теж заспівали:

Ген де наша діва,
Ген де наша Єва,
На метеному дворі
Та й на тесаному стовпі.
Самопрядка шумить,
Веретенце дзвенить.
Скинемо їй по пір'їнці,
З нами нехай летить!

Дівчина і їм теж відмовила, і вони полетіли, скинувши їй по пір'їнці. Аж тут летить і третя зграйка, побачили вони дівчину і враз заспівали:

Ген де наша діва,
Ген де наша Єва,
На метеному дворі
Та й на тесаному стовпі.
Самопрядка шумить,
Веретенце дзвенить.
Скинемо їй по пір'їнці,
З нами нехай летить!

Скинули вони їй по пір'їнці; обклалася дівчина пір'ячком, обернулася качечкою і полетіла разом зі зграйкою. А дід з бабою залишилися самі.
От вам і казочка, і бубликів в'язочка.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: