ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Кінь і віл
Кінь і віл

Якось приїхали на ярмарок двоє господарів – один конем, а другий волом.
Поставили вони худобу голова до голови, а самі пішли собі ярмаркувати. 
Перший чоловік був хазяйського роду, завдав коневі сіна. 
А в другого нічого не було. Лишив він вола голодним. 
От волик раз у раз і сягав язиком по сіно. 
Коневі те допекло, махнув він на вола головою та й кусонув за язик. 
Отака біда! 
Віл заревів, господарі прибігли і почали сваритись. 
– Це ти винен! – кричав перший. – Треба було дати волові паші, тоді нічого б і не сталося! 
Та другий селянин не хотів нічого й чути і потягнув хазяїна коня до суду. 
Суддя вислухав обох і запитав першого чоловіка: 
– Скільки років твоєму коневі? 
– Дванадцять, ваша милость,– відповів той. 
– А твоєму воликові скільки? – запитав суддя у другого. 
– Чотири роки, ваша милость! 
Суддя замислився. 
А далі й виніс рішенець: 
– Понеже кінь старший, то він не винен: нема чого молодшому на старшого язика висолоплювати. А як віл таке вчинив, то нехай не жаліється! 
Ото й був суду кінець.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: