ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Страта з вигодою
Страта з вигодою

Колись, за стародавніх часів, жив багатій на ім’я Абдуллабай. І був він страшенний скнара.
Звелів Абдуллабай збудувати велику комору і заховав туди свої найкоштовніші речі й товари.
Прочули про це троє злодіїв і надумали пограбувати бая.
Пробивати дірку в стіні – важка праця, і вони вирішили прокопати під стіною підземний хід. Перший поліз тим ходом ватажок. Але саме в ту мить, коли злодій повз попід стіною, вона під власною вагою осіла й затисла його.
На превелику силу витягли злодії свого ватажка з тієї пастки за ноги. А як настав день, пішли утрьох шукати правди в шаха.
– Маємо скаргу,– мовили злодії.
– Кажіть!
Один із злодіїв розповів усе, що сталося з ними вночі, і наприкінці зауважив:
– Оскільки комору збудовано погано, стіна осіла й покалічила поперек нашому ватажкові. Просимо покарати за це бая.
Звелів шах привести до нього бая. Стрільці в одну мить притягли його до палацу, шах вилаяв бая, а тоді наказав:
– Повісити!
Абдуллабай упав до ніг шаха і став благати милосердя:
– Змилостився, о шаху! Хіба ж то моя провина, що стіна виявилася такою непевною?.. Комору будував майстер Рагман, Отож і карати за оту стіну треба не мене, а Рагмана.
Привели Рагмана, і шах наказав його повісити.
Але той відповів шахові таке: – Я не можу відповідати за стіну, бо коли я її вивершував, голуб’яр Рамазан підняв у небо своїх голубів, і я задивився на них.
– Виходить, замість того, щоб виводити стіни моєї комори, ти ловив гави? – не втерпівши, скрикнув скупий бай.
– Гей, чоловіче, ти маєш вуха чи ні? – урвав його майстер Рагман.– Я ж не казав, що припинив роботу. Але, задивившися на голубів, я замість глини додав до розчину піску. Від того стіна втратила на міцності. Отож у тім, що злодієві придавило поперек, винний голуб’яр Рамазан.
Шах наказав негайно привести голуб’яра Рамазана.
– Послухай ти, Рамазане,– мовив шах.– Коли майстер Рагман виводив стіну Абдуллабаєвої комори, ти саме заходився ганяти своїх голубів. Майстер замість глини додав до розчину піску й через те, коли ватажок злодіїв ліз підземним ходом до байської комори, стіна осіла й, придавивши йому поперек, зробила калікою. Цей гріх – на твоєму сумлінні, і тебе слід повісити.
Голуб’яр зблід як крейда.
– Але ж моїх голубів наполохав собака пискливого Обида, через нього вони знялися в повітря.
Шах, не знаючи й не питаючи пискливого Обида, тої ж миті наказав розшукати й повісити бідолаху. Той наказ почув Обидів приятель Умар. Він упав на коліна перед шахом і сказав:
– О мій шаху, коли хочете після смерті потрапити до райських садів, не вішайте Обида.
– Когось же треба повісити!
– А ви повісьте найдебелішого чоловіка в місті.
– Як же його знайти?
– Пошліть когось на рибний ринок, і вам знайдуть найдебелішого чоловіка.
Шах зрадів і послав на рибний ринок кількох своїх вояків. Ті походили-послукали та и натрапили на Даміна-Череваня, що, сидячи біля казана, уминав якусь рибину. Вояки схопили його й потягли прямо до шибениці.
А в Даміна-Череваня був приятель Джура-Шайтан. Шкода йому стало Даміна-Череваня, і він щодуху кинувся до шаха.
– О найшляхетніший падишаху, не вішайте цього чоловіка! – став він благати.
– Чому? – спитав шах, що вже наказав стратити Череваня, навіть не спитавши про його гріхи.
– Тому що... тому що... мене повісьте замість нього! – відказав Джура-Шайтан.
– Але чому? – знову запитав здивований шах.
– Мене повісьте, кажу, мене повісьте. А більше я вам нічого не скажу. Тільки швидше, будь ласка, швидше, не гайте часу! – торохтів Джура-Шайтан, напираючи на шаха.
– Тихо! – загорлав шах.– Спершу скажи причину.
– Ні, не скажу.
– А не скажеш – не повішу,– запевнив шах.
– Е... ну... – затнувся був Джура-Шайтан і, стукнувши себе кулаком по коліну, доказав: – Повісьте мене, тільки швидше.. Тому що кого зараз повісять, той матиме страту з вигодою... Людина, яку в цю мить повісять, безперешкодно увійде до райських садів. Тож не баріться, благаю вас. Повісьте мене негайно, будьте ласкаві, негайно повісьте!
Своїм базіканням Джура-Шайтан геть забив шахові памороки, наступної хвилини володар підвівся зі свого трону, хутенько скинув із себе шахські шати й наказав сторожі:
– Тихо! Мене повісьте!
Безглузді шахові накази набридли вже навіть сторожі, тож його останнє повеління виконали негайно.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: