ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Мандрівники і вовки
Мандрівники і вовки

Було собі, а може, й не було по той бік глибокого синього моря яйце.. Схотіло воно рушити в мандри. Котилось, котилось, аж ось його перестріла качка.
Питає качка: 
– Куди ти котишся, яйце? 
– Та хочу податися в мандри. 
– Я теж піду з тобою. Ходім разом. 
Ідуть вони, довго йдуть, коли це перестріває їх півень. 
– Куди ви йдете? – пита він. 
– Мандрувати. 
– Я теж піду з вами. 
Ідуть вони, довго вже йдуть, коли перестріває їх голка. 
– Куди ви зібрались? – питає голка. 
– Мандрувати. 
– Я теж піду з вами. 
Ідуть вони, знову довго йдуть, коли їх перестріває рак. 
– Куди ви чимчикуєте? – питає рак. 
– Та ось подалися ми гуртом у мандри. 
– Я теж піду з вами. Веселіше буде. 
Дорогого мандрівники зустріли ще вола й коня. Ці теж приєднались до них. 
Ішли вони нивами, лісами, через гори й долини, аж до вечора. Коли вже почало смеркати, побачили невеличку хатинку. Дуже зраділи мандрівники, що не доведеться ночувати просто неба. Зайшли в хату і розташувалися хто де. 
Яйце зарилось у гарячий попіл. 
Качка з півнем вилізли на піч. 
Рак поліз у діжку з водою. 
Кінь розлігся посеред хати, а віл у сінях. 
Голка встромилася в рушник. 
А в цій хаті жило дванадцятеро вовків. Пізно ввечері вони повернулися додому. 
Вожак ще в сінях понюхав повітря й каже: 
– Чую чужий дух. Хто це зважився зайти до нас? 
Тут обізвався найсміливіший з вовків і сказав, що не боїться нікого й нічого. Він увійшов у хату і поліз на піч по сірники, щоб запалити лампу. 
Почули те качка й півень та як загаласують! Злякався вовк і поліз у піч по жарину. Тут яйце тріснуло й розлетілось на шматочки – гарячий попіл засипав вовкові очі. Побіг вовк до діжки, щоб промити очі, а там рак ущипнув його за ніс. Кинувся він до рушника, щоб витерти очі, та його вколола голка. З переляку стрибнув він на середину хати, а там кінь почав гатити його під ребра копитами. 
Метнувся вовк із хати, та в сінях віл настромив його на роги і викину? аж за тин. 
Почав вовк з переляку гукати іншим вовкам: 
– Рятуйтесь, рятуйтесь! В нашу хату забралися чорти! Стромляю лапу у попіл – стріляють з рушниці, кидаюсь до діжки – ріжуть ножицями, хапаюсь за рушник – відьма коле голками, біжу до дверей – викидають мене кочергою. А в сінях настромили на залізні вила. Один гука: «Вище, вище, вище!» Другий волає: «Подавай його на горище!» А потім гепнувся я, аж зірки з очей посипались. 
Кинулись вовки навтікача. Так дременули, аж закуріло слідом за ними.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: